Львівський місяць у Вроцлаві: кіно

Які українські фільми побачать глядачі проекту «Європейська столиця культури»

20:16, 12 квітня 2016

У польському Вроцлаві триває Львівський місяць. Насичена програма, до якої входять велика виставка актуального мистецтва, кіноперегляди, літературні зустрічі, концерти тощо, збирає чимало глядачів.

ZAXID.NET продовжує розповідати про численні програми Львівського місяця. Цього разу йтиметься про кіно.

Програма кінопоказів, яка складається із 20-ти українських стрічок різного часу, складена таким чином, щоб максимально повно презентувати українське кіно у різних його іпостасях.

Програма містить українську кінокласику, яка увійшла до світової кіноскарбниці. Наприклад, фільми Дзиґи Вертова та Сергія Параджанова, які давно уже посіли своє місце у підручниках з історії кіно. Утім це не просто класика. Усі вони мають своє відлуння у сьогоденні, як, наприклад, «Ентузіазм. Симфонія Донбасу» Вертова.

«Ентузіазм. Симфонія Донбасу»

Проте основний акцент організатори зробили таки на сучасному українському кіно. Серед показів – найтитулованіший український фільм «Плем’я» Мирослава Слабошпицького, що серед іншого має Гран-прі Тижня критики у Каннах та приз Європейської кіноакадемії. « Від початку був дуже амбітний проект, який мав або вистрілити, або провалитися із великим гуркотом. Все це від самого початку було досить претензійним, тому передбачити, чим все це мало закінчитися було неможливо», - розповів ZAXID.NET режисер Мирослав Слабошпицький.

Також глядачі у Вроцлаві подивляться перший кримськотатарський фільм «Хайтарма» про примусове виселення кримських татар сталінським режимом. « На превеликий жаль, про кримських татар знали дуже мало в Україні, не кажучи вже про світ. Ми були якоюсь п’ятою колоною, принаймні так нас представляли більшість ЗМІ. Ніби ми вічно чимось незадоволені. Мабуть, такою є воля Всевишнього, щоб ми всі разом в Україні (а кримські татари у більшості бачать себе громадянами України) пережили страшні події, всі разом пройшли через це і нарешті навчились поважати один одного, чути один одного», - вважає автор фільму Ахтем Сеїтаблаєв.

До програми увійшли фільм, знятий Володимиром Тихим, одним із режисерів та продюсерів кінооб’єднання «Вавилон’13». Це угрупування кінематографістів утворилось під час Майдану. Вони знімали документальне кіно під час протестів у Києві, анексії Криму. Зараз вони знімають війну на сході України, поєднуючи у своїх творах публіцистику та документалістику.

Фільм Тихого «Бранці» став власним розслідуванням того, що відбулось на Майдані 18-20 лютого 2014 року. Головні герої фільму - студент-біолог з Харкова Сашко Клочко та львів'янин Іван Бубенчик. «Ми пояснюємо, чому почалась втеча силовиків. У нас є реконструкція подій, дійові особи, які провели спецоперацію і спровокували те, що в паніці втекли всі спецпризначенці... Є конкретика подій в плані розстрілу Майдану, ми дуже багато над цим працювали», - розповідає Володимир Тихий.

Своєрідний авторський погляд на зовсім недавні події у Києві продемонструє і Сергій Лозниця у картині «Майдан», прем’єра якого відбулась на кінофестивалі у Каннах. «Це була насамперед антирадянська революція. Зрозуміло, є люди, які ще хочуть продовжувати жити так, як жили в Радянському Союзі. Ну, наприклад, віддати відповідальність за свою долю «дяді». Не приймати жодних рішень, продовжувати жити в нечесних умовах життя, непорядних умовах, які у нас були досить довго. І є люди - їх досить багато, які зрозуміли, що їх життя, їх відповідальність, їх доля - в їх руках. Я думаю, що це головна лінія зіткнення», - зазначив тоді режисер.

Два альманах, «Мудаки. Арабески» та «Україно, гудбай!» створено новим поколінням українських режисерів, до якого, зрештою, належить і Слабошпицький. Це покоління отримало назву «українські злі».

Цікавою є і програма короткометражних фільмів, які перемагали на великих кінофестивалях. До неї увійшли фільми Слабошпицького, Марини Вроди, Ігоря Стрембіцького, Валентина Васяновича, Степана Коваля.

Увійшов до програми і фільм Олеся Саніна «Поводир» про знищення кобзарів у 1934 році. Але програма не складається лише із картин, що говорять про героїчні та трагічні події минулого чи сьогодення.

Відбудеться також показ чи не найвідомішої української комедії «За двома зайцями» та не менш смішного сучасного «Польоту золотої мушки». «Я їздив по театрах Галичини та знайшов там цілі поклади акторів і всяких цікавих особистостей. А потім ми всіх акторів занурили в середовище в Добромилі й Верховині й підігнали їм до компанії звичайних людей», - розповідає Іван Кравчишин.

Думки щодо фільму розділились: він або дуже подобається, або викликає обурення, не залишаючи байдужих глядачів. Тому особливо цікаво, як на картину відреагують у Вроцлаві.

Все, з повним аншлагом та за участі драйвового «Гич-оркестру» відбувся показ «Живої ватри» Остапа Костюка, поетичного документального фільму про життя на карпатських пасовиськах. Фільм обійшов чимало фестивалів, звідки привіз численні відзнаки.

Відкрилась програма фільмом Олега Сенцова «Гамер». Сам Олег Сенцов засуджений у Росії до 20 років ув’язнення за сфабрикованими звинуваченнями у тероризмі. Тож організатори присвятили усю програму йому. Учасники Львівського місяця долучились до акції Польської кіноакадемії «Звільнити Олега Сенцова».

Письменник Юрій Андрухович підтримав акцію «Звільнити Олега Сенцова»

Наразі відбулись покази уже семи фільмів. На всі перегляди місць у кінотеатрі «Нові горизонти» було набагато менше, ніж охочих потрапити до залу. Повну програму можна побачити тут.