Тридцятирічний художник зі Львова Петро Сметана готується до звітної виставки за рік у Галереї мистецтв. Планує виставити на огляд глядача півсотні полотен.
Це не буде ювілейна експозиція, адже, каже, ювілеїв не любить: вони, за його словами, «попахують Володимиром Іллічем». А Петро за своєю суттю – неформальний художник. Свого часу навіть малював на «совєтських» прапорах, коли бракувало грошей на полотно та підрамники.
Він уже й забув, коли востаннє купували його роботи, однак продовжує творити. Пише не звичними для митця фарбами, а борошном з лаком. Мольберта немає – за нього слугує підлога. А олійні фарби – це лише пігмент для Петра.
За плечима митця – понад десяток персональних виставок. Однак чоловік навчався насправді дизайну в Лісотехнічному університеті. Уроки живопису отримав від Остапа Патика в майстерні метра.
«Ця майстерня – на стриху з прекрасною панорамою. Там є об’єкти, які малював Володимир Патик. Ті натюрморти, які можна бачити в каталогах художника чи в музеях. Я їх теж малював», – розповів митець Петро Сметана.
Його вчили знаходити співвідношення між формою та кольором. Та це не єдине заняття Петра: проектує садово-паркові меблі. Декорує помешкання. Одні називають творчість хлопця «кроком вперед у мистецтві», інші ж – «нетривкою річчю».
«Це не ображає мене. Абсолютно. От, до прикладу, цього року у Відні я бачив Пікассо роботи, з емальованими емалями – такими як я малюю – це 60-ті роки. Роботи збережені – коштують мільйони», – поділився емоціями Петро Сметана.