Національний музей ім. Андрея Шептицького у Львові підтримує традицію, започатковану ще 1914 року – експонує до дня народження Тараса Шевченка його оригінальні твори.
Експозицію влаштували до 202-ї річниці від народження Шевченка. Серед найцікавіших – портрет батька. Цікаво, що його Тарас-кріпак писав з пам’яті, перебуваючи у Вільно з паном Енгельгардтом. Тоді йому було лише 15 – минуло чотири роки від смерті тата.
«Тарас намалював такого невисокого зросту чоловіка, одягненого в свитку, підперезаного поясом, в шароварах, чоботах, смушевій шапці, з батіжком в руках. Знаємо, що батько Тараса Шевченка – Григорій Шевченко – був чумаком. А нижче Шевченко підписав своєю рукою цей портрет: "Се мій батько"», – уточнила завідувач відділу українського мистецтва XIX-XX століть Нацмузею Оксана Жеплинська.
Синю рамку на портрет хлопець також робив власноруч.
Серед експонатів і посмертна маска Кобзаря, виконана скульптором Петром Клодтом. Вона потрапила до Нацмузею в 1940-му з Наукового товариства імені Шевченка, коли його розформували. Так само і ручка-перо, з-під якої народжувалася поезія.
«Ця ручка прийшла до нас з музею Наукового товариства імені Шевченка у Львові. А туди 1895 року її подарував відомий колекціонер Шевченкіани Василь Тарновський (молодший)», – розповіла Оксана Жеплинська.
На виставці – і автопортрет Шевченка, написаний в час експедиції на Аральське море. І офорти, які нарекли їхнього майстра академіком гравюри Петербурзької академії мистецтв.
«Це "Притча про робітників на винограднику". А також "Вірсавія" – твір, який Шевченко виконав в техніці офорту з картини Карла Брюлова. Всі завжди звертають увагу, чому на ній пише "Карло Брюлов"? Тому що фактично Шевченко його виконав навіть не з картини, а з фотографії Брюлова», – додала Оксана Жеплинська.
Доповнили виставку довоєнною Шевченкіаною, творами, які збирав ще Іларіон Свєнціцький. Таких в Нацмузеї близько сотні. Однак загалом фонди нараховують до чотирьох сотень доробків, присвячених генію.