Львівський поет Микола Петренко святкує 90-річчя

На його тексти писали пісні Івасюк, Білозір, Скорик

17:17, 10 листопада 2015

90-річчя відзначає Микола Петренко, львівський поет, прозаїк, гуморист, публіцист, казкар, драматург.

Микола Петренко – невиправний оптиміст, хоча мав усі підстави нарікати на життя. Із рідної Полтавщини під час Другої світової війни німці вивезли його на примусові роботи у Львів, де майбутній поет потрапив у Янівський концтабір.

«Нас привезли у Львів наприкінці жовтня 1942-го року і я свої 17 років зустрічав за дротами Янівського концтабору. З того часу я корінний львів'янин», – згадує Микола Петренко.

Потім був концтабір Бухенвальд і німецький завод. За три роки в'язнів звільнили американці. Але радянська влада додому поета не впустила, натомість вислала на лісоповал на Камчатку. Так із його життя випало десять років.

Ще у неволі Микола Петренко почав писати. Дотепер зберігає свій записник часів війни, куди занотував перші вірші.

«Наше покоління добре розуміло у радянські часи, де правда, а де брехня. Але ж правда була заборонена. Тому, коли я почав писати, то всю правду свою мусив ховати у шаради, ребуси, підтекст, байку, казку», – зізнався поет.

Паралельно із журналістською роботою, Микола Петренко писав вірші.  Видав більше сотні книжок, здебільшого поезії.

Письменнику пощастило познайомитися із відомими композиторами і створити пісні з Володимиром Івасюком, Ігорем Білозором, Миколою Колессою, Анатолем Кос-Анатольським, Богданом Весоловським.

На весь Союз прогримів його романс «Намалюй мені ніч» у двох версіях – на музику Богдана Весоловського та на музику Мирослава Скорика, який виконала Софія Ротару.

«Я зрозумів, що наша пісня більше, ніж пісня, що в ній закодовано те, що було важливо для підневільного народу. Народ мав свою конституцію, конституцію пісні, слова, де все було внормовано», – додав Микола Петренко.

У кожен свій твір Микола Петренко вкладав глибший, подвійний зміст. За це ним нерідко цікавилася влада, за це втрачав роботу.

Донині у репертуарі Львівської Опери є казка «Чарівне кресало», лібрето до якої створив Микола Петренко. Це не єдиний досвід співпраці із театром. Письменник написав п'єси, які втілено на сцені львівських театрів.