Сихівський районний суд Львова виніс вирок Володимиру Мялькіну – учаснику відомої «банди Сушка», що діяла в Києві і Львові та причетна до понад ста злочинів. Володимира Мялькіна визнали винним у низці кримінальних злочинів, серед яких організація злочинного угрупування, замовні вбивства, незаконне зберігання зброї, та призначив 15 років позбавлення волі. При цьому, суд зарахував йому кожен день перебування в львівському СІЗО як за два дні. Тобто фактично вважається, що він відбув 12 років покарання. Сам Володимир Мялькін з 2013 року живе в Росії.
Як вказано в матеріалах справи, Володимир Мялькін – уродженець села Мордовські Пошати [республіка Мордовія, РФ], має українське та російське громадянства, тривалий час мешкав в Києві. У серпні-жовтні 2000 року він, разом двома львів’янами Павлом Брославським і Юрієм Тимчієм, організував злочинну групу. Вони планували вбити президента компанії «Цемекс енерго» Олега Побережного. Замовників цього вбивства поліція досі офіційно не встановила, однак за це виконавцям пообіцяли 30 тис. доларів та частку в туристичному бізнесі – за ці гроші вони планували збудувати базу відпочинку в Славському.
Учасники банди розробили чіткий план убивства, тривалий час стежили за своєю жертвою та розподілили ролі між собою. Крім цього, за 8 тис. доларів вони найняли кіллера та купили йому пістолет. За планом він мав убити президента «Цемекс енерго» поруч або у приміщенні ЗАТ «Енергетичні ресурси», що на просп. Перемоги, 67 в Києві. Вночі 7 грудня 2000 року банда прибула на місце вбивства, однак кіллер помилково вистелив у водія. Він отримав важкі поранення, втім залишився живим.
Пізніше члени банди втекли у Рівненську область, де за 40 тис. доларів отримали завдання вбити керівника ТзОВ «Скандинавія» Юрія Шабаліна – вони мали отруїти його бромідом. Утім і це вбивство з кількох спроб вони також реалізувати не змогли.
У вироку суду вказано, що Володимира Мялькіна затримали 4 квітня 2005 року. Він перебував у слідчому ізоляторі Львова до 16 лютого 2011 року, після чого Львівський апеляційний суд змінив йому запобіжний захід на підписку про невиїзд. Утім вже у 2013 році він виїхав у Росію, а в Україні його оголосили в міжнародний розшук.
Суд розглядав справу Володимира Мялькіна з 2014 року. За цей час Україна подала в РФ запит на екстрадицію Мялькіна, однак отримала відмову, оскільки він також мав і російське громадянство. Тому 3 листопада 2023 року Сихівський райсуд розглядав справу без нього.
Враховуючи докази і покази свідків, серед яких засудженні раніше члени «банди Сушка» суддя Сихівського райсуду Богдан Мичка визнав Володимира Мялькіна винним в замаху на кілька умисних вбивств та незаконному зберіганні зброї та сукупно призначив 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. При цьому, за так званим «законом Савченко», у термін відбування покарання йому зарахували кожен день у СІЗО як за два. Тобто фактично шість років як 12. Цей вирок можна оскаржити в апеляційному суді.
Наразі відомо, що Володимир Мялькін живе в Москві. У 2018 році стало відомо, що він очолює Службу охорони Державного фонду фільмів РФ.
«Банду Сушка» заснували в Жовкві в 1996 році. Вона діяла з 1998 року в західних регіонах України – Львівській, Тернопільській та Рівненській областях, а також у Києві. На її рахунку більше 10 вбивств, 7 замахів на вбивство та 31 розбійні напади. Злочинці полювали на заможних людей, грабували будинки бізнесменів, їхні магазини і підприємства. При цьому члени ОЗУ використовували жорстокі методи залякування жертв – катування, переслідування та шантаж дітьми.
У 2012 році Апеляційний суд Львівської області засудив ватажка банди Артура Сушка до довічного увʼязнення, а 18 поплічників отримали від 10 до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.