Театр «Воскресіння» після трьох місяців репетицій запрошує на прем’єру «Вечеря з дурнем». Перша цікавинка постановки ‒ з театральної сцени постійно впродовж трьох годин гратиме жива музика. Це воскресінський новостворений бенд «Sunflowers» супроводжуватиме виставу десятком композицій.
«Ми взяли блюз, джаз і вставили у французьку виставу. То щоб підкреслити ту легкість життя. Легкість, ритм, темп, настрої.. Все перегукується», ‒ розповів музикант театру Артур Темченко.
Вони підсилюватимуть веселість ситуації. Адже «Вечеря з дурнем» ‒ це інтелектуальна комедія. В її основі ‒ чоловічі дискусії, дебати, ігри навколо питання «хто з нас дурень?». І участь у цьому бере сама богема суспільства: письменники, поети, податківці, лікарі і видавець П'єр, в оселі якого і розгортається дійство.
«І от кожен з них шукає дурня, як завжди: хто кращий, а хто гірший? Це ж у мистецтві одне з перших питань: хто кращий? Заради чого? Заради розваги. Всі ж чоловіки хочуть розважатися! А жінки хочуть чоловіків. От і виходить: жінки залишаються самі, а чоловіки розважаються чимось іншим. Або п’ють, або розважаються, шукають дурня», ‒ розтлумачив режисер-постановник театру «Воскресіння» Ярослав Федоришин.
Постановка за сучасною п'єсою французького кінорежисера та сценариста Франсіса Вебера. Через образ П'єра та його дружини вистава покаже, на що здатен чоловік заради жінки, звісно, якщо ж він «має клепку».
«Заради тої кубіти, Крістіни, вийшов і весь сумбур. Вона просила П’єра залишитися вдома з нею ‒ він не захотів. Вона пішла від нього.. І тоді починається вся ця комедія. Тому що він фактично цілу комедію шукає її, дурень допомагає йому знайти дружину. І там справді невідомо, хто в результаті дурень», ‒ пояснила акторка, що грає роль Крістіни, Наталя Марчак.
Прем’єра воскресінців ‒ у Першому театрі, адже поки що в їхніх рідних стінах триває ремонт. Запрошують на дійство вже у цю п’ятницю, суботу та неділю ‒ 16, 17, 18 березня. А далі шукати дурня можна буде аж у квітні ‒ 23-го та 30-го.
«Хто з них дурень ? ‒ вирішите ви, глядачі. А, може, ми, сидячі в залі дурні... Тож і таке питання може бути...», ‒ підсумував Ярослав Федоришин.