У Львівській опері 11 жовтня відбулася ювілейна урочиста академія, присвячена 350-літтю Львівського університету (нині – Львівський національний університет ім. Івана Франка).
«Як це не парадоксально, студенти і викладачі на 20-му році незалежності української держави змушені відвойовувати від посягань окремих високо посадовців національну територію рідної української мови, захищати свою історичну пам’ять, обстоювати національну гідність… Ми в цей ювілейний рік іще раз декларуємо, що Львівський університет завжди буде на варті всього українського», - відзначив у вітальному слові ректор університету Іван Вакарчук.
Своєю чергою львівський міський голова Андрій Садовий у вітальному слові запевнив, що для нього є честю жити і працювати в місті, де діє такий визначний університет. «Ніхто в цьому залі не уявляє міста без нашого університету», - наголосив він.
«Ми живемо в непростий час, в який дуже важливо почути мудре слово від людей, що мають мудрість», – додав мер Львова. Також Андрій Садовий вручив низку подяк працівникам педагогічного колективу вишу – зокрема, упорядникам Енциклопедії львівського університету, а також золоті герби міста та орден св. Юрія доктору філологічних наук, заслуженому професору Львівського національного університету імені Івана Франка, професору кафедри радіомовлення і телебачення факультету журналістики, академіку Академії наук вищої освіти України, дійсному членові Наукового товариства ім. Шевченка Олександрі Сербенській.
Голова Львівської обласної ради Олег Панькевич також відзначив нагородами працівників ЛНУ ім. І. Франка, а у своєму вітальному слові наголосив, що сьогодні дуже гостро відчувається пострадянський синдром в освіті, і закликав представників львівського вишу «нещадно його ламати».
Привітання від міністра освіти, науки, молоді та спорту Дмитра Табачника на урочистій академії зачитав перший заступник міністра Євген Сулима.
Також на урочистій академії виступили голова Верховної Ради України Володимир Литвин, посол Австрії в Україні Вольф Дітріх Хайм та маршалек польського Сейму Гжегож Схетина. Останній передав вітання від Президента Республіки Польща Броніслава Коморовського, який, за його словами, хотів приїхати на урочистості, однак не зміг через обставини.