Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» приймає наднормативні скиди забруднюючих речовин від підприємств Львова і не справляється з їх очисткою, повідомляє Департамент екології та природних ресурсі Львівської ОДА.
За інформацією екологів, скид стічних вод з перевищенням норм гранично допустимих концентрацій у каналізаційну мережу міста призводить до того, що на очисні споруди поступають стічні води із значними перевищеннями нормативних концентрацій забруднюючих речовин, що в свою чергу погіршує технологічний процес очистки стічних вод на очисних спорудах.
За 2012 рік ЛМКП «Львівводоканал» у водні обʹєкти скинув 159,945 млн м3 в цілому по випусках, з яких 32,88 млн м3 є недостатньо очищеними стоками, які надходять у річку Полтва.
У порівнянні з минулим роком збільшилися на 1,7 % (на 0,6 тис. тонн) обсяги скидів забруднюючих речовин, що надходять із стічними водами в р. Полтва після КОС ІІ-ої технологічної лінії.
Зокрема, по завислих речовинах (скиди зросли на 62,91 тонн), мінералізації (скиди зросли на 480,55 тонн), хлоридах (скиди зросли на 546,64 тонн), БСК5 (скиди зросли на 13,48 тонн), нітритах (скиди зросли на 5,597 тонн), нітратах (скиди зросли на 34,34 тонн), фосфатах (скиди зросли на 5,44 тонн).
Окрім цього, накопичення намулу на мулових майданчиках комунальних очисних споруд погіршує екологічну ситуацію в місті.
На мулових полях біля очисних споруд міста Львова, яке експлуатує ЛМКП «Львівводоканал» накопичилося понад 1,5 мільйона тонн нечистот. Кожної доби майданчики загальною площею 22 гектари поповнюються 3 тис. м3 мулу, що приводять до загострення екологічної ситуації та порушення технологічного режиму, наголошують в Департаменті екології та природних ресурсі Львівської ОДА.
За словами прес-секретаря ЛМКП «Львівводоканал» Уляни Горбатої, підприємство щодня подає у Львів 206 тисяч кубометрів води і очищає 440 тисяч кубометрів стоків разом з водою Полтви – і промислових підприємств, і побутові стоки, і дощові.
«Очисні споруди «Львівводоканалу» збудовані у 60-х роках минулого століття, однак частина з них модернізована за грантові кошти від шведського уряду. За ці кошти – а це 6 млн доларів – був зокрема збудований цех зневоднення мулу, повністю реконструйована компресорна станція. Однак подальша реконструкція потребує залучення інвестиційних коштів, бо грошей нема ні в самого «Львівводоканалу», який є збитковим, ні у влади Львова, ні в держави», – прокоментувала ZAXID.NET Уляна Горбата.
За її словами, на сьогодні вже розроблений і затверджений проект на реконструкцію аеротенків – споруд для штучного біологічного очищення стічних вод за допомогою активного мулу і продування повітрям. На це потрібно 99 млн грн. «Львіводоканал» подав в Мінрегіонбуд бізнес-план з фінансування цього проекту, ймовірно, що до нього залучатимуть кредитні кошти.
Також «Львівводоканал» спільно зі шведськими фахівцями розробив проект щодо будівництва метантенків – виробництва біогазу з мулу, який накопичується на очисних спорудах. Такий проект коштує 21 млн євро. Кошти на це мали би бути з позики і з грантів. Частину гранту на це дають самі шведи.
Як інформував ZAXID.NET, від початку року тариф на електроенергію для «Льввводоканалу» зріс на 5%. Відтак, 55% зібраних коштів іде на оплату електроенергії.