Львів’ян інформують про небезпеку мініГЕС в Карпатах

16:52, 14 березня 2012

14 березня поблизу Львівської облдержадміністрації члени туристського клубу «Аргонавт-Манівці» роздавали інформаційні листівки щодо небезпек, пов’язаних з ідеєю спорудження великої кількості малих ГЕС на річках українських Карпат.

Керівник клубу Тарас Білошицький прокоментував ZAXID.NET: «Відповідно до державної програми будівництва малих ГЕС, до 2020 року очікується збудувати їх 550. 320 – на території Закарпатської області, від 50 до 150 на території Івано-Франківської, решту на території Львівської області. Відносно недавно було прийнято закон про зелений тариф. Держава пообіцяла інвесторам цих ГЕС відшкодувати різницю між ринковою вартістю електроенергії і тою, яку вони виготовлять. Як тільки закон був прийнятий, інвестори почали з’являтися, як гриби після дощу».

За словами Т.Білошицького, зараз уже збудовано 4 малих ГЕС на карпатських річках. «Як правило, встановлені зі значними порушеннями. На Шипоті встановлена на території заповідника. Також встановлена на Білому Черемоші. Там уже видно ерозійні процеси м’яких ґрунтів. Вода підмиває важкі бетонні конструкції, які тримають на собі труби, і берегову лінію», – зазначив він.

На думку активіста, згоду на те, щоб будувати міні-ГЕС мають давати мешканці відповідних громад, але сьогодні вони мало поінформовані. «Мешканці сіл на Черемоші вважають, що після побудови електростанції у них буде електроенергія по 10 коп. за кВт. Це – нонсенс. Нема жодних законодавчих підстав вважати, що електроенергія буде розподілятися там, де її виробляють. Вона буде продана в загальний ринок. – прокоментував він – Ми у держави купуємо електроенергію, в середньому, по 30 коп. за кВт, а держава у виробників – за близько 90 коп. Тобто 60 коп. будуть відшкодовувати за кожен кіловат власникам малих ГЕС, і з це наших податків».

Крім цього, активісти кампанії «Збережемо Карпати від забудови малими ГЕС», а серед них –екологи, туристи, науковці, вбачають екологічні ризики – знищення біорізноманіття річок, розмивання берегових ліній тощо. Сьогодні, окрім Львова, у Києві біля урядових установ, Харкові, Тернополі, Ужгороді, Верховині, Чернівцях проходять громадські акції, прес-конференції, спрямовані на привернення уваги до цієї проблеми, пошуку шляхів збереження Карпат.