На день Львова Міська рада від імені громади передала Срібний Хрест Заслуги УПА Вірі Філяк-Крокіс. Цю нагороду жінці мав дати більше шістдесяти років тому Василь Кук. Але йому вдалося тільки підписати наказ, але не вручити. Срібний Хрест Віра Філяк-Крокіс отримала лише тепер.
В Організацію українських націоналістів Віра Філяк-Крокіс вступила молодою дівчиною, бо таким був поклик її серця.
Її завданням було діставати медикаменти і організувати сітку медпунктів, які б давали першу допомогу раненим упівцям. Мала варті Голлівуду пригоди - якось німці їй перевозили валізи, не знаючи, що там ліки для підпільників. Та в"язниця її не оминула. У тюрмі на Лонцького намагалася отруїти себе і викинулася з вікна, але вижила. Відпрацювала у лісоповалі на Колимі десять років. Саме там у 50-му дізналася, що Головний Командир УПА Василь Кук нагородив її Срібним Хрестом. Вісточку про це передала мама.
Згадує, записку сховала в пояс від сукні. Але коли позичила плаття знайомій, вона знайшла сховок і видала пані Віру енкаведистам. Щодня за цю записку її викликали на допит і погрожували подвоїти термін ув’язнення. Довгі десятиріччя після таборів пані Віра не зізнавалася про нагороду, бо не мала жодного документального підтвердження. І лише в останні роки її племінниця розказала тітчину історію тітки на зібранні Ліги українських жінок і разом з істориками почали шукати в архівах.
На урочистому зібранні у Ратуші Вірі Філяк-Крокіс на псевдо "Реня" вручили довгожнанний Срібний Хрест за усі її заслуги перед підпіллям і копію знайденого наказу Головного Командира Василя Кука. Хрест виготовили цього року за зразком оригіналу нагороди, яку зберігають у Львівському історичному музеї. Попри поневіряння, підірване здоров’я і літа таборів пані Віра каже, нічого у своєму житті не хотіла б змінити.