Львів’яни здивували соціологів

Альтернативна карта міста у наших головах

17:06, 25 червня 2015

Те, що у Львові існує набагато більше районів, ніж шість адміністративних, навряд чи здивує когось. Однак за якими характеристиками і маркерами мешканці міста окреслюють район як свій? 

Відповідь на це питання частково дає соціологічне опитування, яке нещодавно провів львівський аналітичний центр Інститут міста. Дослідити намагались потенціал громадотворення в мікрорайонах Львова. Водночас виявили, що люди найчастіше визначають свій район за назвою вулиці, а межами між районами часто слугують об'єкти, що в буденному житті залишаються поза увагою - залізничні дороги чи природні об'єкти.

Наразі працівники Інституту міста обробили лише частину результатів дослідження, однак вони вже роблять висновки про значний потенціал громадотворення у львів'ян. Для порівняння, вони представили дані опитування мешканців Львова загалом та мешканців мікрорайону Підзамче-Замарстинів окремо. 
 
Детальніше про це дослідження аналітик Інституту міста Олена Гунько розповіла в інтерв'ю ZAXID.NET.
 
Чи співпав результат дослідження, зокрема, поділу на райони, з тим, що ви очікували?

Ми припускали, що районів буде 25, однак, за результатами попереднього дослідження вийшло набагато більше - 58.  При формуванні цієї гіпотези ми керувались інформацією щодо періоду та специфіки забудови міста. Вибіркову сукупність людей, яку ми опитали, ми рівномірно розподілили між цими районами - вийшло десь 34 людини на кожен район.

Кожному мешканцеві давали приблизну карту району, і вони могли довільно означити, що вони вважають за свій район. Людей абсолютно ні в чому не обмежували - вони могли обвести кілька будинків, вулицю, або й цілу карту. Згодом ці карти накладались одна на одну і малювалась одна усереднена межа - так ми і отримали 39 районів.

Карта районів Львова, отримана в результаті дослідження

Переважно люди ідентифікували свій район за назвою вулиці. Тобто ті назви до яких ми звикли - на кшталт «Левандівка» чи «Сихів», насправді, зустрічались не так часто. Звісно, ці згадані райони свої назви зберегли - хоча, Сихів, в результаті, поділився на три частини - Санта-Барбару, Старий Сихів та разом Іскру, Шувар та Козельники.

Певна частина запропонованих нами районів опитані об'єднали - до прикладу, ми запропонували респондентам Стару та Нову Левандівку (за типом забудови) - однак люди вважають, що це один район.

Так само було із трьома запропонованими районами: Рясне-1, Рясне-2 та Старе Рясне - перший та останній райони респонденти у своїх відповідях об'єднали. Рясне-2 все ж означили як окремий район - це, напевно, пов'язано з тим, що його від інших мікрорайонів відділяє залізнична дорога.

Взагалі, ми помітили, що дуже часто межами між районами є об'єктивні перепони - на кшталт залізничних доріг. Насправді, у місті їх є досить багато, і в буденному житті ми не звертаємо на них уваги. Однак для людей це часто межа, де закінчується їхній район.

Інший варіант - природні, лісо-паркові зони. До прикладу, як в районі Майорівки та Медової Печери - там був район, який історично називався Ялівець. І ті, і ті вважають себе Майорівкою, однак на карті зображають два різних район, адже між ними - яр.

Наведена карта районів - попередня. Згодом ми плануємо зробити її інтерактивною, де, клікнувши на кожен район, можна буде переглянути результати дослідження по ньому. 

Олена Гунько

Чи траплялись серед районів назви, які вас здивували, неформальні, до прикладу?

Загалом назви були досить однорідними - переважно, вулиці. Іноді зустрічалися старі назви вулиць - до прикладу, вулицю Героїв Майдану називали Гвардійською, але й перейменували її відносно недавно.

Робоча назва території за Оперним театром так і звучала «За Оперним», а від мешканців ми отримали назву «проспект Чорновола», або ж «проспект 700-річчя».

Чи не єдина неформальна назва, яка нам трапилась - це Рогатка - район вулиці Богдана Хмельницького та Новознесенської. Рогаткою назвали через те, що вулиця тут робить такий собі своєрідний поворот, який і нагадує рогатку. Ми ж думали що це буде щось на кшталт Нового Знесіння чи Старого Знесіння - однак люди цими гіпотезами не послуговуються. Так само припускали, що назва центральну частину Львова мешканці називатимуть Середмістям, однак, в результаті, вони використали просто назву Центр. 

Окрім «вуличних» назв можна ще згадати Збоїща, Підзамче, Замарстинів, Личаків, Знесіння, Погулянка. Новий Львів, Рясне-2 - це ті припущення щодо назв мікрорайонів, які співпали найбільше. А так, то в нас карта повністю перекроїлась.

Вочевидь, тип забудови не є настільки визначальним фактором для сприйняття того простору, в якому живуть люди.

В дослідженні йшлося також про об'єкти, які мешканці вважають символами району? Чому потрібно було їх визначити?

Так, за допомогою опитування ми намагались визначити місця, де мешканці проводять час та орієнтири, за якими вони визначають територію, на якій живуть.

Наразі ми проаналізували дані щодо району Підзамче-Замарстинів, і там такими маркерами виявились абсолютно різні об"єкти - як пам'ятки архітектури - монастир св. Онуфрія, церква св. Параскеви П'ятниці, так і магазини, супермаркети, промислові об'єкти (підприємства «Світоч», «Галка», «Хлібзавод»), Високий Замок, заклади харчування («Макдональдс»).

Згодом, після обробки всіх результатів дослідження, ми хочемо зробити певну систематизацію і все ж визначати, що найбільше мешканці того чи іншого району схильні вважати його символом.

Які результати дослідження емоційної прив'язаності мешканців до будинку, району, міста?

Найбільше львів'яни загалом, та мешканці Підзамча-Замарстинова зокрема прив’язані до будинку, мікрорайону та міста як місцевості, фізичного простору.

А вже після них - прив’язка до людей, які живуть у цьому просторі, і вже потім - спільноти. Однак, як видно, різниця, хоч і є, але вона не кардинальна.

Нас здивували результати опитування, коли мешканці як Львова загалом, так і Підзамча зокрема, вважають, що мешканці міста є більш здатними об’єднатись заради вирішення соціальних проблем. Нібито виявляємо певний парадокс, адже місто складається з мешканців будинків і мікрорайонів.

Однак, коли ми почали аналізувати результати, то побачили у цьому певну логіку. Якщо взяти умовних 100 людей в межах міста та будинку - то різниця відчутна. В місті - це менше, ніж 1% мешканців, а от в багатоквартирному будинку - це 100% - тому зрозуміло, що зібрати їх всіх разом досить складно. В місті ж це зробити набагато простіше. До того ж, в місті канали комунікацій працюють набагато краще, ніж в межах району.

Тобто, на основі отриманих даних ще зарано говорити про те, що люди можуть об'єднатись заради вирішення якихось проблем?

Можливо, після того, як ми все проаналізуємо, то можна буде сказати, з якими громадами працювати буде трошки легше, а з якими - дещо важче. Однак, гадаю, що потенціал у всіх є. Моя гіпотеза - там де, вже ведеться робота з облаштування громадського простору - на тому ж таки Підзамчі, чи Сихові, це буде зробити легше. Також ми будемо ще аналізувати дані щодо ОСББ - як це впливає на ставлення до спільноти.

Ви також досліджували різні види громадської активності львів'ян?

Так, як виявилось найбільш поширеними є споживацькі практики. Це, зокрема, пов'язано із війною з Росією, через що люди намагаються, до прикладу, купувати товари українського виробника. Також багато людей говорили про заходи енергозбереження - як утеплення будинків, економне використання енергоресурсів.

Активно львів'яни займаються і практиками благоустрою - як, до прикладу, облагородженням прибудинкової території. При цьому, як виявилось, на Підзамчі-Замарстинові вони дещо більш поширені, ніж у решті у місті. Найменше опитані займаються культурними практиками - участю в гуртках, секціях,  та практиками управління містом - громадські слухання, звернення на гарячу лінію міста.

Який основний результат опитування щодо ідентичності мешканців Львова стосовно вирішення соціальних проблем?

Мешканці як Львова, так і Підзамча-Замарстинова ідентифікують себе як добропорядних мешканців - до прикладу, готові вчасно сплачувати комунальні послуги, платити податки тощо. Що ж до громадської активності - то вони, швидше, готові долучатися вже до чогось створеного, аніж самостійно зініціювати об'єднання мешканців. Однак досить сильним є бажання делегувати свої повноваження комусь іншому (наприклад, відповідним службам або мешканцям, які мають більше часу або можливості). Але, загалом, активна ідентичність мешканців превалює над пасивною.

Зображення - Інститут міста

Що для вас стало найбільшою несподіванкою під час проведення дослідження?

Ми проводимо різні дослідження вже п'ять років, однак чи не вперше цього разу одна із мешканок звернулась на гарячу лінію міста, аби там підтвердили, що соціологи - не шахраї. Для мене це стало показником певної громадської активності.

Де будуть використовувати отримані під час дослідження дані?

Дані дослідження ми використаємо у проекті «Зміцнення громад заради сталого розвитку міста», який Інститут міста проводить спільно із Центром досліджень місцевого самоврядування, Українським католицьким університетом та Правозахисним центром «Лігал сервіс» за підтримки ЄС.
 
Мешканці кожного району обиратимуть одну проблему, яку б вони хотіли б вирішити. Частину фінансування вони візьмуть на себе, а решту буде дофінансовано в рамках програми мікро-грантування в межах згаданого проекту. 
 
Також ми хочемо запровадити платформу як для обміну думками всередині громади, так, можливо, і поміж громадами різних районів. Там кожен мешканець і мешканка зможуть отримати інформацію, що стосується дослідження району, зокрема, якими характеристиками володіють люди, що проживають навколо нього - за результатами цього опитування. Буде карта розміщення районів, а також проектів.
 
Власне, дослідження було першим етапом цього проекту. Зараз ми презентували лише частину результатів - такий собі тізер. Загальні ж підсумки підіб'ємо і оприлюднимо вже наприкінці літа.