Львівський митець Станіслав Волощенко, крім дослідження стародруків, займається також і писанкарством. Розписує великодні яйця з дитинства, а нещодавно створив великі півметрові писанки для виставок у Києві.
Малюком, зізнається, писав писанки незграбно, як курка лапою. Це й збурило в ньому протест, бо мамі та брату виходило вдало. Тож коли вдома нікого не було, експериментував. Тепер у його сонячних знаках, звіздах та ружах ― цілий всесвіт, як і в орнаменті «родинне дерево».
«Малюю три гілки, на яких є квітки: батько, мати, син, а поруч ― паростки. Це наче майбутні нащадки батька-матері ― внуки їхні. І навіть кожен відросток символізує новий етап в житті кожної людини», ― уточнив писанкар Станіслав Волощенко.
Однак більше у Станіславових писанках зашифрована віра християн.
«Малюю звізду-сонце. Адже Ісуса ще називають в текстах «сонце незахіднє». Тобто воно має промовляти і світити для майбутніх поколінь», ― додав Станіслав.
Чоловік вирішив піти далі і оскільки сам зараз навчається канонічного іконопису, переніс його і на писанки. До прикладу, на гусячому яйці, яке три години витравлював в оцті, ― мученики василіанського чину: Віталій, Северян і Йоаким. Є Климентій Шептицький, брат Митрополита Андрея, Архангел Михаїл, захисник міста Києва.
А нещодавно для виставок у Києві створив великі писанки. В Центрі української культури буде золочена страусина з Почаївською Богородицею, що охороняє всю Україну. На фестивалі «Артперформанс» на Софіївській площі ― півметрова.
Писанки для Станіслава, зізнається, це прояв його внутрішнього світу, адже він і стародруки вивчає, і реставрує давні книги. Однак від сучасних технологій хлопець не відхрещується: придбав собі для розпису й електричний писачок.