Львів’янин Віталій Дячук наодинці пройшов 1500 км Великого Гімалайського Шляху. Один із найдовших високогірних маршрутів у світі він пройшов самотужки. За винятком двох ділянок, де зробити це не можливо через технічні (перевал Таші Лабста) і юридичні (Манаслу) обмеження.
Свою неймовірну мандрівку чоловік розпочав зі села Тапледжунг 10 березня . Непал одразу привітав пілігрима «сюрпризами» – сніг, туман, зливи, сліди барса. А ще – небезпечна лавина.
Зараз Віталій розповідає: «Цей сезон виявився дуже жахливим. Я спілкувався з місцевими, вони кажуть, що років сім такої погоди не було».
Упродовж трьої місяців Віталій пройшов самотужки 10 регіонів, здолав близько 30 перевалів. Популярні туристичні місця, наприклад, Анаппурна, Манаслу і Еверест, чергувалися із безлюдними стежками, де не зустрінеш натовпу туристів.
Львів’янин бачив цвітіння рододендронів, вечеряв у компанії крука, зустрів надзвичайно рідкісну червону панду. Тож подорож минала серед казкової краси.
Чоловік каже: «Навряд чи воно зменшує втому, але воно робить щасливою людину. Принаймні мене особисто. Це вже гормональні штуки. Естетика викликає викид дофамінів до голови. А довгі фізичні навантаження, як правило, призводять до того, що отримуєш дозу ендорфінів – гормонів щастя».
У пам’ять врізався місцевий колорит. Особливо добре порозумівся мандрівник із населенням, яке живе високо в горах. Каже: це привітні та доброзичливі люди.
«Було таке, що по плану нібито немає притулків. Але приходиш, стукаєш в двері – тебе пускають, кладуть спати, годують. Декілька разів за це навіть ніяких грошей не брали», – розповідає львів'янин.
Пілігрим сміється: рюкзак заміняв йому домівку упродовж кількох місяців, адже вміщав усе необхідне для життя: змінний одяг, спальник, льодоруб, цілий кілограм карт, взуття. Упродовж всієї подорожі львів’янина супроводжували два прапори: синьо-жовтий і червоно-чорний.
Розповідає: «Синьо-жовтий був уже і на Монблані, і на Казбеку, і на Герлаху. Словом, всюди, де і я. А ще брав його зі собою в АТО».
Наприкінці подорожі інфекція, виснаженість і відсутність обмінників валюти змусили Віталія скоротити маршрут. «Я був розчарований і озлоблений, тому що через купу накладок до тої точки, яку я поставив собі фінальною, я не дійшов 80 км», – пояснив Віталій.
Він став першим українцем, який пройшов Великий Гімалайський шлях. За спогадами хоче написати книжку. А ще має намір організувати похід Татрами для людей з ампутованими кінцівками і провести тренінг з альпінізму для бійців АТО.