У приміщенні церкви Святого Климентія, що у Львові на вул. Генерала Чупринки, впродовж дня кипить робота. Там львів’янки об’єдналися у спеціальну волонтерську групу і шиють речі для вояків української армії.
Створили групу на початку вересня, аби плести маскувальні сітки. Жінки, дівчата та школярки, які приходять допомагати, кажуть: робота нелегка, тому майже за 2 місяці спромоглися зробити трохи більше ніж 2000 кв. метрів. Зараз дівчата – непрофесійні кравчині – мудрують на викрійками маскувальних халатів, їх волонтерам нещодавно передали армійці, аби зняти проби.
«Це військові передали маскувальний халат на зиму. Маскувальний костюм – куртка і штани, які вдягаються поверх всього теплого, і дали нам на декілька діб, аби зняти викрійку», – розповіла волонтер Олена Цілуйко.
А ще тут шиють спеціальні рукавиці. Викрійки робили для них також не професіонали. Але теплі флісові рукавиці вже пройшли випробування на фронті, вояки задоволені, тому чекають нових поставок на схід. Щоправда, масово робити флісові рукавиці неможливо, адже бракує рук. Волонтерів бракує і на поклейку спеціальних термоустілок.
«Ми їх робимо з такого тепловідбивного матеріалу, а також взуттєвого картону і волоку. Такі устілки дуже добре утримують у берцах тепло. Але ми їх робимо по 100-200 штук. Вирізати легко, а ось охочих склеювати – небагато», – зазначила волонтерка Юля.
Зараз дівчата за пожертвувані кошти закупили фліс і на теплі балаклави. Втім, грошей, як завжди, бракує. «Потребуємо коштів на матеріали,а також просимо фабрики, аби нам залишки тканин відправляли», – додала координатор волонтерської групи Світлана.
Зараз жінки активно збирають білу тканину. Адже за тиждень-другий маскувальні сітки доведеться робити з білих стрічок.