Зима на фронті – це стрілянина, холод і бруд. А ще постійна робота руками: аби окопи не обсипалися, їх треба копати щодня. Піхотинці з 28 ОМБр, що стоять на підступах до Курдюмівки, показали, в яких умовах їм доводиться протистояти росіянам. До ворожих позицій звідси всього 200 метрів.
У новому матеріалі проєкту «Український Свідок» – піхотинці 28 ОМБр на підступах до тимчасово окупованої Курдюмівки. Це колишні російські позиції, які нашим хлопцям вдалося відбити. З цих укріплень також видно окуповану росіянами Горлівку.
Боєць із позивним «Ніндзя» показав, як він з РПГ та стрілецької зброї відпрацьовує по живій силі противника. Після цього журналісти разом з бійцем мусили хутко сховатися в укриття, не чекаючи прильоту у відповідь. «У росіян «Добрий ранок», – каже Ніндзя. – Хай прокидаються. Перший снаряд впав поряд, а другий залетів прямісінько в окоп. Це місце у мене вже пристріляне, працюю, як снайпер. Я неодноразово їх «трьохсотив», наш дрон туди літав та підтверджував, що противника зачепило уламками».
У наших окопах журналісти проєкту зустріли бійця, який копає промерзлий ґрунт. Його звуть Олег, а позивний «Довгий». Чоловік розповів, чому на цих позиціях необхідно працювати лопатою щодня. «Тут багато глини, присипаної чорноземом. Окоп обсипається, треба укріплювати його дерев’яними стінами, – каже він. – Зате не холодно, бо лопата добре зігріває. Але коли повернусь, то вдома всі лопати викину».
Журналісти спитали бійців, хто зараз потрібен на фронті. «Піхота та командири! – каже боєць на псевдо «Хом’як». – Людей бракує. Чим більше буде людей, тим швидше виженемо ворога».
Попри надважкі умови, хлопці продовжують захищати свою землю. На цих позиціях стоїть український прапор, зрешечений кулями та уламками. Хлопці кажуть, що встановили його, коли відбили позиції. «Росіяни стріляють по всьому, й по прапору також, – каже Алхімік. – Але прапор стоїть і ми також стоїмо».