62-річний львів'янин Ярослав Мартинів захопив землю поблизу недіючого цвинтаря у Рясному і облаштував там своє нелегальне кладовище. Померлих ховають за гроші у призначеній під садівництво землі. Ці ділянки належать місцевим мешканцям, які не в захваті від того, що відбувається на їхніх городах, але зупинити нелегальні поховання не можуть.
Ситуація з цвинтарем у Рясному загалом дуже дивна: він перебуває у комунальній власності, але через брак площі місто не ховає там людей: кладовище офіційно закрите. Попри те, що що цвинтар не працює, тут і далі постійно ховають людей. При цьому похованнями уже 11 років займається громадська організація «Пам'ять», а точніше її керівник Ярослав Мартинів. У якому статусі ця організація опікується цвинтарем і яким чином стільки років їй вдавалося ховати людей на чужій землі – наразі відкрите питання.
«На нашій території хтось постійно все нищив»
Ряснянський цвинтар розташований на околиці мікрорайону Рясне поруч Брюховицьким лісом та однойменною вулицею. Ще донедавна цей цвинтар вважався одним із трьох львівських кладовищ, де дозволені поховання. Зараз ховати тут людей офіційно заборонили, але це нікого не зупиняє. Нещодавно члени садово-городнього кооперативу «Підлісся» помітили, що на їхній землі, яка розташована поруч із кладовищем, почали з’являтися свіжі могили.
«Люди тут вирощували дерева, обробляти землю, як могли. Он дивіться: тут було дерево, і тут було дерево, а тут рожа була – це ж видно. Все понищили, щоб зробити могили», – показує територію садово-городнього кооперативу «Підлісся» його керівниця Наталія Ониськів.
Ще нещодавно територія садово-городнього кооперативу була обгороджена парканом – ці ділянки з 1993 року були у користуванні членів товариства незрячих – УТОС. Загалом незрячим мешканцям Рясного та двох сусідніх сіл Рясне-Руська сільрада виділила 5,8 га землі. У 2000-х роках користувачі ділянок почали виробляти документи, щоб оформити право власності на землю. Щоб пришвидшити процес, у 2008 році незрячі та їх родичі створили садово-городній кооператив «Підлісся».
На той момент територія сусіднього Ряснянського кладовища займала близько трьох гектарів. Втім дуже скоро кладовище почало розростатись на сусідню ділянку, яка була у користуванні садово-городнього-кооперативу «Червона Калина». При цьому будь-яких документів чи дозволів на розширення цвинтаря не було.
«Коли закінчились місця для поховання, цвинтар виліз на сусідню ділянку, якою користувався кооператив «Червона Калина». На неї не було оформлено право власності, і люди вже не претендували на цю землю, коли там почали з’являтися могили», – розповідає Наталія Ониськів.
Похованнями на новій, захопленій, частині цвинтаря займалася громадська організація «Пам'ять», а точніше її керівник Ярослав Мартинів. Він облаштував свій офіс на території кладовища, куди приходили домовлятись про поховання клієнти. У якому статусі ця організація займалася похованнями на захопленій землі кооперативу – незрозуміло. Втім цвинтар продовжував існувати та розширився вдвічі, до 6 га. При цьому давня частина кладовища має статус комунальної власності Львова, а новіша частина цвинтаря досі не оформлена, тобто нічийна.
Згодом стало очевидно, що місця на цвинтарі Ярослава Мартиніва незабаром знову закінчаться. Користувачі сусідніх земельних ділянок з кооперативу «Підлісся» вирішили перестрахуватись і підписати з Мартинівим документ про те, що він не буде розширятись на їхню землю.
«У 2013 році ми підписали з Ярославом Мартинівим і кооперативом «Червона Калина» документ про встановлення меж земельних ділянок. Ми домовились і вказали, що ніхто не має претензій ні до кого і що цвинтар залишиться у своїх межах і не буде розширятись на нашу територію», – розповідає ZAXID. NET син власника земельної ділянки у кооперативі «Підлісся» Василь Капітоненко. Він показує журналістці документ, де справді є підпис Ярослава Мартиніва і печатка його ГО «Пам'ять».
Щоб остаточно захистити свох городи від захоплення, ряснянці обгородили їх колючим дротом. Але і такий метод не допоміг.
«Ми поставили більше 350 бетонних стовпців, щоб обгородити ззовні кооператив, три ряди колючого дроту і ворота. Але на нашій території хтось постійно підпалював і викорчовував дерева, траву, нищили стовпці і ворота. Ми викликали поліцію, але заяви ніхто не реєстрував», – розповідає ZAXID.NET Тарас Ривак, власник однієї з ділянок у кооперативі «Підлісся».
«Не знаємо, чи завтра тут не з’являться могили»
Навесні 2019 року, пригадують члени кооперативу «Підлісся», на їхніх городах таки почали з’являтися могили. На той момент користувачі землі вже мали першу ухвалу про розробку документації на оформлення земельних ділянок і чекали на остаточне рішення від депутатів Львівської міськради.
«Люди тут вирощували дерева, обробляли землю. Он дивіться: тут було дерево, і тут було дерево, а тут ружа була – це ж видно. Все понищили, щоб зробити могили. Тут намагались ще захопити територію на три могили – поставили кілочки, але діти власниці ділянки прийшли і все повитягали», – показує журналістці ZAXID.NET територію садово-городнього кооперативу «Підлісся» його керівниця Наталія Ониськів. «Спочатку нам виламали стовпці, ворота. Потім почали поступово з’являтися могили. Ми знову викликали поліцію, але вже пізніше дізнались, що ніхто не вніс дані про цей виклик у ЄРДР. І так воно є, і ми вже третій рік воюємо з могилами», – додає член кооперативу Тарас Ривак.
Його підтримує Василь Капітоненко, який показує земельну ділянку свого незрячого батька. Довкола неї і ще кількох ділянок членів кооперативу нещодавно викопали траншею. Чоловік каже, що це наразі єдиний, хоч і не дуже надійний, варіант захистити свою землю від незаконних поховань.
«Ми за свої гроші наймали трактор, але це все можуть засипати. Ми не можемо обробляти цю землю, щось тут садити, бо не знаємо, чи завтра тут не з’являться могили», – каже чоловік.
Поруч із землею Капітоненків уже підготували бетонний майданчик з 15 місцями для нових могил. Тут ще немає прізвищ чи будь-яких натяків на те, що місця під могили вже продані. Втім власники городів впевнені, що довго ці місця пустувати не будуть.
«Це бізнес. Люди, які там ховають родичів, розповіли нам, що вони платять 4200 грн за поховання у землі, 10000 грн за такі могили з бетонними конструкціями, а поховання у гробівці коштує 50000 грн. Ми пояснюємо людям, що вони звернулися не туди, просимо перевірити кадастровий номер ділянки, але вони кажуть, що вже дали гроші за це місце і не вступляться», – стверджує керівниця кооперативу Наталія Ониськів.
Ряснянський цвинтар уже займає близько 6 гектарів, втім продовжує розростатись за рахунок землі садово-городнього кооперативу
У червні 2021 року Львівська міськрада таки затвердила кооперативу «Підлісся» запроектовані ділянки, а на початку липня члени кооперативу уже оформили всі документи на землю. Це означає, що члени кооперативу уже остаточно отримали землю у свою власність з призначенням під садівництво. Загалом учасники кооперативу отримали у власність 55 ділянок загальною площею 5,3 га. При цьому деякі люди отримали землю разом з могилами і що робити з цими похованнями наразі не знають.
Після рішення сесії нелегальні поховання на городах не припинились. За словами керівниці кооперативу «Підлісся» Наталії Ониськів, зараз на території кооперативу уже є 360 поховань та 40 гробівців.
«Я хороню п’яту частину львів’ян!»
Члени кооперативу «Підлісся» зверталися до Львівської міської ради за роз’ясненнями ситуації із захопленням їхньої землі. У ЛКП «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг», яке займається похованнями у Львові, пояснили, що Ряснянський цвинтар з 1993 року перебуває на балансі цього підприємства. Втім комунальне підприємство не займається похованнями на території кладовища, «оскільки відсутні площі для нових поховань».
Хоч офіційно цвинтар у Рясному недіючий, Ярослав Мартинів не планує відмовлятися від своєї похоронної діяльності. Журналістка ZAXID.NET зателефонувала до Ярослава Мартиніва як потенційна клієнтка. На питання, чи можна організувати поховання людини на кладовищі, Мартинів спочатку відповів, що ні, немає місць. Однак потім дещо змінив свою думку.
«А людина де прописана? В Рясне? Ну якщо в Рясне, то можна щось придумати. Приходьте з свідоцтвом про смерть і паспортом», – сказав він.
Згодом ZAXID.NET офіційно поспілкувався з Ярославом Мартинівом про ситуацію з цвинтарем. Він визнав, що проводить поховання на самозахоплених землях. Втім звинувачує у цьому місцеву владу, мовляв, вона не реагувала на його прохання розширити цвинтар офіційно, і тому йому довелося розширятись незаконно.
«А де я мав хоронити? Я хороню п’яту частину львів’ян! Мені не стало де людей хоронити, на вулиці коронавірус, смертність збільшилась у два рази. Я написав звернення у міську раду щодо розширення цвинтаря. Два роки пройшло, я відповіді так і не отримав. Я не мав, де хоронити і я сунувся самовільно. Я всіх попереджав, пишучи Садовому, Пайонкевич, Коровайнику звернення, що ми просимо прийняти невідкладні дії щодо розширення кладовища. Вони не відповіли, а люди вмирають, на вулиці коронавірус, люди плачуть, діти плачуть, де хоронити?», – намагається пояснити свої дії Ярослав Мартинів.
На пряме питання журналістки, чому він просто не перестане займатися незаконною діяльністю, Мартинів відповів: «А що я маю робити? Люди ж вмирають».
Ярослав Мартинів є керівником громадської організації та одноіменного підприємства об’єднання громадян «Пам'ять», і за його ж словами, у 2010 році йому доручила опікуватись кладовищем церква святих Петра і Павла (УГКЦ), що розташована біля цвинтаря. Ярослав Мартинів розповів, що сплачує усі податки за свою діяльність і навіть оголосив свій прайс.
«Раніше ми брали 1000-1500 грн за поховання, а зараз коштує 2500 грн. Якщо людина хоче зарезервувати місце поруч, то це ще 500 грн. Якщо бетонні гробівці – то людина пише заяву, і якщо є п'ять таких людей, ми заливаємо бетон на п'ять місць. Раніше то коштувало 6000 грн, зараз 8000-8500 грн», – каже Ярослав Мартинів.
ZAXID.NET вдалося розшукати родичів померлого кілька місяців львів’янина, якого поховали на території нелегального кладовища. На прохання редакції нам надали чек від організації «Пам'ять» на ці послуги, де вказано, що поховання коштувало 4000 грн, а не 2500 грн, як стверджує Ярослав Мартинів.
На ситуацію з ділянками Ряснянського цвинтаря уже звернула увагу Державна екологічна інспекція. 20 квітня інспектори провели перевірку і виявили незаконну зрізку 25 дерев – шкоду довкіллю оцінили у 8669 грн. Окрім того, ситуацією з розростанням Ряснянського цвинтаря уже займається львівська поліція.
«Надійшло колективне звернення, зараз проводиться перевірка. Якщо будуть виявлені ознаки кримінального правопорушення – буде вестися досудове розслідування», – повідомила ZAXID.NET речниця поліції Львівщини Світлана Добровольська.
Цікаво, що з 2010 році Ярослав Мартинів є також керівником садово-городнього кооперативу «Червона калина». Судячи з даних кадастрової карти, зараз у власності членів цього кооперативу є величезна територія довкола цвинтаря, загальною площею близько 45 га.
62-річний Ярослав Мартинів проживає на вул. Шевченка у Рясному. У квартирі, де він зареєстрований, прописані ще троє людей, ймовірно його дружина та сини: Віра Мартинів, Іван Мартинів та Юрій Мартинів. 35-річний Іван Мартинів багато років працює в органах поліції. Зараз він працює на посаді слідчого в особливо важливих справах у Головному управлінні поліції у Києві. А 36-річний Юрій Мартинів працює детективом у Національному антикорупційному бюро України.
А що думає про це місцева влада?
ZAXID.NET звернулася до Львівської міської ради, щоб отримати коментар. Уже після публікації ми отримали офіційну позицію мерії щодо незаконного кладовища у Рясному. Зокрема заступниця міського голови з ЖКГ Ірина Маруняк заявила, що місто зі своєї сторони теж намагається зупинити незаконні поховання.
«Відділ самоврядного контролю за використанням та охороною земель у місті Львові (підрозділ департаменту містобудування) виявив факт порушення. Зокрема те, що поховання здійснюються за межами ділянки, відведеної під цвинтар. Відтак, одразу поінформували відповідні служби: поліцію, державну екологічну інспекцію, Держгеокадастр», - розповіла Ірина Маруняк.
За її словами, мерія буде звертатися до центральної влади, якщо не отримає реакції на порушення від поліції.
«У Рясне є наш комунальний цвинтар, але він давно закритий, ховати там не можна. Однак нам відомо про випадки неправомірних дій одного з підприємців, який захопив землі мешканців і проводить там поховання людей. Ми неодноразово писали за цими фактами звернення у правоохоронні органи. Зараз знову повторно готуємо лист в поліцію, аби було належне розслідування незаконних поховань та самовільного захоплення земельних ділянок. Також наше управління земельних ресурсів має зробити інвентаризацію усіх цих земельних ділянок», – розповіла Ірина Маруняк.
P.S. У понеділок, 6 вересня, львівська поліція повідомила, що через самозахоплення землі біля Ряснянського цвинтаря відкрили кримінальне провадження. Зараз у справі триває слідство.