Донедавна законно демонтувати «підпільний» МАФ було нереально. Адже в суді справа про демонтаж просто помирала. Та нещодавня ухвала Львівської міськради – про примусовий демонтаж – дає шанс, що боротьба проти таких МАФів буде результативною, а не нагадуватиме боротьбу з вітряками.
У четвер, 26 грудня, на сесії Львівської міської ради прийняли ухвалу, яка по-новому регулюватиме діяльність наявних у місті тимчасових споруд. Такі ухвали у Львові не є новими.
Проте вперше це відбулося без очевидної конфронтації та в умовах порозуміння між посадовцями, депутатами та самими підприємцями. Останніх на сесію прибуло чимало. І, зважаючи на те, що ніхто не перешкоджав та не зривав сесію, працівники МАФів погодилися на нові умови.
ZAXID.NET продовжує серію публікацій, підготовлених у співпраці з «Інститутом Просвіти», про важливі для українців проблеми.
Про основні нововведення у функціонуванні тимчасових споруд у Львові в інтерв’ю із заступником міського голови із містобудування Любомиром Зубачем.
***
Ухвалу вже встигли назвати революційною. У чому її особливість та основні нововведення?
Масове, неконтрольоване поширення МАФів – це не лише понівечена архітектура міст. Це також ухилення від сплати податків і місцевих зборів. Такий собі символ безконтрольності.
Ухвала ж Львівської міської ради насамперед засвідчує, що у Львові місцева влада чітко знає, скільки у місті працює МАФів. Нам вдалося віднайти реальні механізми контролю.
Кілька місяців тому, за розпорядженням міського голови, було створено комісію щодо продовження діяльності тимчасових споруд на території Львова. До складу комісії увійшли працівники департаменту містобудування, частина депутатського корпусу та ініціативна група працівників МАФів. Це більш вживане у побуті слово. Хоча насправді правильно називати «тимчасові споруди».
Власне результатом ефективної та прозорої роботи комісії стала ухвала, за яку на сесії міської ради проголосувала більшість депутатів. І що важливо, це відбулося в атмосфері діалогу та порозуміння.
Що ж ця ухвала означає для працівників МАФів та львів’ян?
Насамперед у комплексній схемі міста залишаються всі підприємці, які добросовісно та прозоро працюють. Водночас ухвала в певній мірі спрощує процедуру переоформлення пакету документів на продовження договорів.
Термін дії договору для підприємців компромісно збільшено до трьох років – я наполягав на двох роках, бо йдеться все ж про тимчасові споруди, але зійшлися на більшому терміні. Ще на п'ять років ми продовжили мораторій на встановлення у Львові нових МАФів.
Натомість недоброчесні МАФи зноситимуть, причому цього разу силами міської ради. На сьогодні в місті є майже 1600 МАФів. Із них 200 – з об‘єктивних причин демонтують. До «чорного списку» потрапили тимчасові споруди, які працюють незаконно, тобто не оформили документи на свою діяльність та ті, які розбудувались на більшу площу, ніж дозволено. Також споруди, де діють ломбарди, лотереї та кредитні установи.
Переконаний, що ця ухвала водночас захищає інтереси добросовісних власників МАФів та самих львів‘ян, які першими страждають від роботи недоброчесних власників таких споруд.
Тут доречно згадати і про МАФи, які крадуть тротуар та велосипедну доріжку, які у спальних районах продають після 22:00 алкоголь і нерідко дітям.
Раніше вже були спроби демонтувати проблемні МАФи, проте марні. Як плануєте це робити нині?
У новій ухвалі ми чітко виписали механізм примусового демонтажу та саму процедуру. І це революційно нове. Оскільки мова про тимчасові споруди, то рішення суду не є обов‘язковим, як це було раніше. До речі, саме через це донедавна демонтувати підпільний МАФ було нереально. Адже в суді справа про демонтаж помирала. Тому боротьба з МАФами була схожа більше на імітацію.
Відтепер для демонтажу достатньо буде рішення виконкому. На практиці це виглядатиме так: комісія виявляє недоброчесний МАФ. Виїжджає на місце, складає акт, іншими словами, дає змогу добровільно знести власними силами. Якщо ж підприємець цього не робить, то за це береться міська рада за допомогою уповноваженої особи, за участі правоохоронних та дотичних до роботи МАФу органів, і демонтує тимчасову конструкцію.
Значно важче розібратися з МАФами, які примудрилися оформити на свою тимчасову споруду право власності. Хоч це є повним абсурдом. Адже, згідно із українським законодавством, право власності можна оформити лише на капітальну споруду.
За яким принципом у Львові обирають місце для функціонування того чи іншого МАФу?
Зазвичай місце пропонують самі підприємці. Потім оформляють паспорт прив‘язки із зазначеними червоними лініями, мережами тощо. Хоча насправді, з точки зору майбутнього, логічніше, аби місце визначала саме міська рада і далі оголошувала конкурс на право оренди, обирала б місця для сезонної, тематичної чи іншої торгівлі.
Скажімо, за кордоном дуже поширена практика торгівлі в так званих МАФах сезонного одягу чи сувенірів до свят. Після кількамісячної торгівлі, коли сезон закінчується, такі лотки зачиняють. Як на мене, дуже важливо розуміти, що йдеться саме про тимчасові споруди, які й призначені для тимчасового користування.
Варто визнати, що у Львові МАФи не були проблемою для міста, як, наприклад, це є Києві, Одесі чи Дніпрі.
Так, все сприймається в порівнянні. У Львові є проблеми, але немає тотального засилля МАФами. І насамперед це позиція та результат системної боротьби із цим явищем з боку міського голови й депутатського корпусу. Тому порівняно із іншими містами Львів виглядає краще. Однак це не привід нічого не робити у цьому напрямку.
Хоч, як на мене, проти МАФів більше працює час. Вони себе вичерпали. Великі європейські міста вже давно відмовилися від звичайних торговельних кіосків. Це псує зовнішній вигляд вулиць, нерідко заважає пішоходам та перетворює місто на базар. Відтак кіоски там замінили на стаціонарні автомати або ж павільйони, які стали пізнавальними символами міста.
Тому я солідарний із українськими та європейськими експертами, що сьогодні насамперед майбутнє за МАФами, які є елементами ландшафтного дизайну, гармонійно вписуються в навколишній пейзаж, мають функціональне значення, є не масовим, а поодиноким явищем в культурі тимчасових закладів.