Макбет із посттравматичним синдромом

У прокат вийшла нова екранізація трагедії Шекспіра

18:30, 27 листопада 2015

B український прокат 26 листопада вийшов фільм Джастіна Курзеля «Макбет», що побував у конкурсі цьогорічного Каннського кінофестивалю. В екранізації однієї із найвідоміших трагедій Шекспіра головні ролі зіграли Майкл Фассбендер та Маріон Котіяр.

Режисер відмовився від будь-яких осучаснень. Принаймні зовнішніх. Дія розгортається в середньовічному світі, серед шотландських гір і замків. Тим не менше екранне втілення знайомого з дитинства тексту часами надто сильно нагадує «Гру престолів». Тобто, залишаючись у традиційних, класичних декораціях, режисер створює трилер, а не високу трагедію.

Кінознавець Ігор Сукманов запропонував писати рецензії на цей фільм у вигляді тегів. Ось його дуже вдалий варіант: «Смерть. Дитя. Броня. Бійня. Жах. Травма. Пустки. Віроломство. Меч. Корона. Трон. Рефлексія. Туга. Божевілля. Високий стиль. Високий стиль. Шекспір. Віолончелі, скрипки, контрабаси. 300 спартанців. Braveheart. Історія. Війна. Тиранія. Батальні сцени. Сутінки. Котіяр. Фассбендер. Avoir la barbe».

Справді, режисер максимально спрощує шекспірівські пристрасті, зводячи їх до простих та зрозумілих схем. Тим не менше цікавою виглядає його спроба проаналізувати не так події, як причини, які до них призвели. Та й візуально він працює прекрасне (велика подяка оператору Адаму Аркпоку). Майкл Фассбендер з Маріо Котіяр добре дають собі раду із поставленими задачами. Благо, вони й зі складнішими давали собі раду без проблем.

Майкл Фассбендер про «Макбета»:

Майкл Фассбендер. Фото: Катерина Сліпченко

Я грав у шекспірівських п'єсах і Макбетом уже був. Але це були навчальні вистави. Досі пам'ятаю, як складно мені було грати сцену з леді Макбет. Зараз теж було складно, місцями дуже страшно, але шалено цікаво. Який актор відмовиться від такого виклику?

Наш фільм розповість глядачеві не дуже звичну історію: про пару, яка втратила дитину, про чоловіка, який втратив розум. І про спробу повернути втрачене. Думаю, у нас вийшла дуже цікава історія стосунків між чоловіком й жінкою.

Маріон Котіяр про «Макбета»:

Маріон Котіяр. Фото: Катерина Сліпченко

Майкл Фассбендер, який виконав головну роль, зіграв сміливого, харизматичного і сильного чоловіка, але насамперед він - солдат з посттравматичним синдромом і батько, що втратив дитину. Фільм, на відміну від п'єси, починається якраз з цього епізоду, коли Макбет з дружиною ховають спадкоємця. А ось батальні сцени йдуть у сповільненій зйомці, що тільки підкреслює їх жорстокість. 

Картина в цілкому відповідає жанру трилера. Я завжди знала, що колись зіграю леді Макбет, але думала, що це відбудеться на сцені французького театру. Можливість виконати цю роль мовою Шекспіра стала для мене справжнім подарунком долі!

Режисер поставив перед нами складне завдання: зрозуміти, чому головні герої перетворилися на монстрів, і в той же час знайти в них щось людське. Вивчати психологію монстра, стежити за тим, як він занурюється в цілковиту темряву, неймовірно цікаво!

Найцікавіші екранізації «Макбета»:

1948 рік. Режисер Орсон Веллс

Орсон Веллс сам зіграв головну роль. Фільм назвали першим «шекспіровим досвідом епохи Хіросіми та Освенцима». 

.

«Люди або звірі?», - запитували критики, вдивляючись в екранних воїнів в шоломах з картонними рогами та у шкурах, Макбета зі звичками Кінг-Конга, шибеницями та відрубаними головами.

1971 рік. Режисер Роман Поланський

Головні ролі зіграли Джон Фінч та Франческа Анніс. Перший фільм, поставлений Романом Полянським після жорстокого вбивства його вагітної дружини Шерон Тейт, несе на собі відбиток цієї події. Режисерові дорікали за злиття трагедії Шекспіра з особистою драмою.

Надзвичайно криваві сцени багатьох збентежили. Проте Роман Полянський дивовижно відтворює історичну атмосферу, більше того, наближає оповідання до стилістики давніх шотландських легенд, повертає шекспірівську трагедію до її витоків.

2006 рік. Режисер Джеффрі Райт

Австралієць (як і Джастін Курзель) Джеффрі Райт переносить дію до сучасного Мельбурна. Макбет - природжений і витончений вбивця. Королі перетворені на гангстерів та поліціянтів. Однак картини, в яких мафіозі декламують патетичні шекспірівські монологи, важко сприймати без сміху. До речі, головного героя зіграв Сем Вортінгтон, майбутній «Аватар».