Мама Юля вирішила в’їхати в історію України на ще одному великому слоні. Це її стиль. Отаке грандіозне ощадбанківське вуаля. Це тільки парафія Ющенка – їздити на маленькому сірому віслюку та отримувати на день народження пусті горщики.
Гаєчка, яка зі своїми чіпами і файлами завжди поспішає на допомогу, рванула в новий 2008-й, полюбе, без задніх ніг. На носі ж її рік. Рік криси - наїздниці слоноголового бога Ганеші. Така її золота фішка. Якщо зять - то британський рокер. Якщо заздрість - то заздрість Богатирьової. Якщо чутки - то лямур з Шуфричем. Якщо бренд - то Луї Віттон. Якщо пальто - то обов'язково з великими ґудзиками.
Лафу від перебування на хвилі всенародної любові не зрівняти з жодним жаром Камасутри. Слава вимагає жертв. Постійно доводиться розкочегарювати свій бронепоїзд та ходити босими ногами по розпеченому даху, аби не заросла народна стежина до її монументальних вчинків та меморіальних дій. Таких, як видача заповітної штуки гривень колишнім вкладникам Ощадбанку СРСР, що рожевим слоном з бантиками на вухах та кольоровими кульками на бивнях літає над територією країни. Мильна бульбашка з баблом і обломом.
Юлька вирішила зіграти в улюблену гру всіх школярів - «слона», щоб з понтом переможця заїхати в алеї нірванного релаксу. Вона застрибнула. Але ж слон на глиняних ногах. Люди - не ангели, вони зроблені з глини. Тим більше пенсіонери зі своїм ревматизмом.
Пенсіонерів мільйони разів розводили на лаве і тому вони живуть у перманентному стані «якщо завтра війна». Бойові дії тут і тільки тут за умови безмежної купи вільного часу. Зараз або ніколи! Перемога або смерть! Будь-де: в банку, в магазині, в трамваях і тролейбусах. А слон на січневій ковзанці - не найкращий вид олімпійської програми. Ноги роз'їхались. І понеслось.
В Запоріжжі чувак помер в черзі. В Києві - розбили голову адміністратору Ощадбанку. В Черкасах - штурмові загони зламали ногу якійсь бабусьці. В Стрию - колишні вкладники Ощадбанку СРСР наїхали на кабінет керуючої відділенням. Комп'ютери глючать від такої навали пенсійних юзерів. У Львові - озброєні менти тримають на прицілі бажаючих зробити несанкціонований крок праворуч чи ліворуч за своїми 198 доларами і двома центами США.
Це тупо. Патєряні піпли. Ідипийчай. Пішов нах. Віддайте наші гроші. Скрімінг. Хеві-метал відпочиває після слему наших пенсіонерів. Слон в шопі з посудом наступив комусь на вухо-горло-ніс.
Раніше давали компенсацію ощадбанківцям у вигляді 50 гривень. Творилось таке ж. Черги. Бійки. Крики. Плач і скрегіт зубів. На 7-й день творіння банкірам, вже ледве не на колінах, доводилось просити народ забрати свої папери. Повний банк грошових компенсацій, а в залі - вітер свище. Це ж нонсенс? Така совкова ментальність. Дефіцит профіциту. Інфляція овуляції.
Щоб зрозуміти таку поведінку, потрібно знати лише ключові слова. Слова-розгадки. Ось вони: хоч би щось, абияк, коли-небудь. Тому й маємо такі розбавлені теракти, аби піпли отримали хоч якесь лаве, доки смерть не розлучить їх.
Все це нагадує норвезьку анімацію «Звільніть Джиммі» з першою в 3-D форматі сексуальною сценою, яка перегукуються з першим у світі виданням бабла Ощадбанку СРСР народу України. В мульті скандинавські торчки, такі собі варяги півночі, переслідують слона з російського цирку, в дупу якого зашили 7 кіло героїну. Історія печальна. Слон здихає. Героїн завалений камінням. Ізмєна. Титри.
Ощадбанк також задніх не пасе, і, зрозуміло, що черпатиме з такого баблоносного трафіку не друшляками, а черпаками, так точно. На те банкіри і університети закінчували, щоб нагріти руки на такому хеппі-енді і не попалитись.
Політики і експерти займаються обмацуванням слона наосліп. Комусь подобається живіт. Комусь хобот. Комусь хвіст. На безкоштовному сирі гріх не наклацати дивідендів. Тому піаряться всі, в кого ще думка повстала. Голубі і помаранчеві. Всі задоволені як слон. Всі отримали по сережці зі слонової кістки у вигляді більярдної кулі. Тіпа, закос під дешеві коралі імені Кушнарьова. Щоб легше було на розтягнені вуха намотувати спагеті.
Бо при усій своїй грошовій реальності, усе це чудесне помноження хлібів виглядає якоюсь фата морганою, ілюзією, брахманістичною майєю.
Юлька лахає у своїй вежі зі слонової кістки. Народ реве в повних яслах. Банкіри читають «Капітал». Пролетаріат лупашить банківську скалу. Юлька фоткається в антикварних обладунках Жанни Д'Арк. Банкіри моляться на золоте теля.
От такий Боллівуд. M.I.A «Jimmy». Ача-ача. Танцюють всі. Про таке несподіване спасіння заощаджень і такий штурм банків можна мюзикли знімати. Який драматизм. Яка феєрія почуттів. Які голосові дані.
Як каже народна мудрість: слон всьому голова. І жопа також. Особливо в країні Україна.
Ми повертаємо вам гроші. І крапка.
Фото з сайту zhurnal.lib.ru