Ситуація вимагає драми, трагедії, трошки пафосу і максимум мінору. Який там гумор, які там жарти. Але як не згадати старий заїжджений анекдот (це навіть краще у нашому випадку, ніж якась цитата за класиком). Пам’ятаєте, як вуйко заходить в трамвай, а там негр читає газету «Джерусалем пост». Вуйко дивиться, дивиться на нього і …не витримує: «Нє, ну тобі мало, шо ти неґр!»
Нє, ну мало нам економічної кризи, мало нам президентських виборів, мало нам того, що зима на носі – у нас же опалювальний сезон, це завжди битва титанів, і так волого, і дубак на дворі – то ні, ще епідемія свинячого грипу? За що? Техногенні катастрофи були – Чорнобиль, вагони з фосфором, вибухи в шахтах і балони з газом, навіть не згадуємо. Природні? А повінь. Була. Бракує тільки невеличкого землетрусу, цунамі і виверження вулкану.
Так, так, покаємось, ми втратили віру в силу вакцини. Але, народе, почекайте: якщо колишній міністр охорони здоров’я каже, що то все маячня, все це – нічого більше, ніж банальна змова світової мафії фармацевтів, всі ці пташині, свинячі грипи, і наступного року буде, напевно, крокодилячий грип, то як такому чоловікові не повірити. Хочуть на нас, наївних, заробити. І він не зовсім не правий. Таке бувало. Скільки років мафія фармацевтів не визнавала вірусної природи виразки шлунку і цькувала вченого, який це довів.
А всі ці випадки, коли то тут, то там помирали діти, після щеплення? Ну кому вірити? І бабах, обов’язкове щеплення стає не обов’язковим. Це до того, що дзвонить моя тітка з Нью-Йорку і питає: «Вотс ап? Шо сі стрєсло?» Її колежанка зібралася відвідати дорогу родину в Тернополі і всьо… вже ніхто нікуди не летить. Епідемія у нас!?
Як так може бути? А ще питає: «Нє, ну, ти «гет шот», отримав укол?» Пояснювати 80-річній людині, що ні я, ні навколо мене у радіусу 100–1000 кілометрів ніхто жодного щеплення проти цього вірусу не отримав, безнадійно. Потрібно починати спочатку. З трипільської культури. Це так само, як розказувати їй, як ми шили маску. «Кого, ви шили? У вас що і масок немає!?»
З одного боку, медичні світила пояснюють (і як їм не вірити), що всі ці ліки, які так масово змітають в аптеках, не дають жодного ефекту, бо не боїться їх вірус. Вірус можна поховати тільки вакциною. Але щеплення потрібно було робити до, а не під час епідемії. Все, катафалк вже поїхав. З іншого боку, ті ж медичні авторитети цілком справедливо пояснюють, що всі ці дідівські методи – часник, цибуля, самогон – не з тої опери. Лишіться цього ровера, бо й так у трамвай неможливо зайти.
Далі йде Інтернет, який цілком логічно пише: тихо народ, без паніки, якщо вже вірусу не уникнути, то можна принаймні не дати йому шансу вас побороти. Підніміть ваш імунітет на захмарні висоти. Побільше антиоксидантів – червоне вино, фрукти, зелений чай і так далі. Поплавайте в ополонці, обітріться снігом, потупайте босими ногами по росі …. А вінчає це море цікавої і захопливої інформації, звичайно ж, телевізор.
І якось не хочеться аж так цинічно думати, що два кандидати в період президентської гонки якось так ну дуже інтенсивно, аж трошки істерично переживають за нас з вами. Що, якщо б на кону не стояло президентство, то поменше було б драми, і прем’єрка злізла б з екрану, і в прямому ефірі не транслювали б усіх цих бюрократичних ігор, якихось нарад… І як, з ким ? З чиновниками!? Нашим політикам у принципі не можна нічого довіряти, вони завалять будь-яку справу. Стадіон не в стані побудувати. Наші чиновники можуть тільки ефективно красти. Згадайте скандали з вкраденими грошима, виділеними на повінь.
На тлі масової істерії, якщо немає «правильних ліків», помагають навіть легкі дози поганого гумору, навіть крихти оптимізму не зашкодять. Львів’яни ще не забули фосфорного переполоху, і досі в цій історії крапки не поставили. А кияни, напевно, пам’ятають, скільки всього вони пили, щоб вивести радіацію. Тому найкраще почути людину, яка є беззаперечним науковим авторитетом у цьому, якій не залежить, чи отримає вона за це тепле крісло, чи електорат раптом її чи його, почне сприймати серйозно, тобто незалежного експерта.
А так подивишся телевізор, чи страшніше – послухаєш народ, ну, на вулицю страшно виходити. Там всюди люди у масках. Куди подітись? Вдома також люди. І раптом вже… з грипом.