«Махінації... відмивання бюджету... руйнування парку... викорчовування дерев... вбивство музею... гулянки в замках... розкрадання спадщини Возницького... масони... антихристи…» - таке словесне ... лилось на Галерею мистецтв за останній час. Нагадаймо лаконічно, кому це потрібно і чому зараз припекло, коротко іншими хештегами: МЕДВЕДЧУКІВЦІ/РЕГІОНАЛИ/ВО СВОБОДА та іже з ними їхні славні медіа місцеві. Чому ж загострення восени?
По-перше, вибори близько, як не президентські, то парламентські зріють – про це всередині лонгрідів у реномованих виданнях ось тут і тут.
А по-друге, через те, що 30 жовтня 2018 р. 6-й апеляційний адміністративний суд ухвалив рішення про відмову у задоволенні апеляційної скарги Разінкової Л.Б. на рішення Київського оружного адміністративного суду про відмову у скасуванні конкурсу на посаду генерального директора ЛНГМ ім. Бориса Возницького. Фактично – міністр культури України Євген Нищук та Галерея як третя особа вчергове виграли суд у екс-директорки Лариси Разінкової, який вона програла вперше у 2016 р. Як і Янукович мріє роками поновитися на роботі. Але не ті часи. Очевидно, система давніх протекцій вже не працює.
На фото панство Янукович та Разінкова. Власне Разінкова, про це знаємо з офіційних документів, бо в окремих медійних матеріалах пані Ларису чомусь підписують то Возницькою-Разінковою, то лише Возницькою
Але програні суди, нерозкриті кримінальні справи про крадіжки на 63 млн грн з фондів Галереї, які могли продовжуватись і за її каденції – все це не перешкодило пані Разінковій дати свіжий коментар про «музейну етику» оренди на каналі НТА, називаючи Хелловін «хеловімами».
До речі, приклад із музейного життя дикого заходу. Ми були свідками – спостерігали з віконця другого поверху, як нью-йоркський музей Метрополітен здавав гігантський зал з оригінальним давньоєгипетським храмом під – ой, леле – ВЕСІЛЛЯ! Всюди були столики, працювали офіціанти, спілкувались гості - і ніхто не намагався створити комісію з етики. Музей і надалі працює надуспішно, це нормальна практика на заході. А на сході про етику розказують ті, хто фігурує у незакритих кримінальних справах із розкрадання.
По-третє. Не виключаємо, що загострення осінніх нападів від наших «друзів» спонукане і нашими зростаючими успіхами. Про нещодавні успіхи в кінці тексту, а тут уточнимо чому «друзів». Спробуйте критично почитати хоча б заголовки про Галерею мистецтв у таких медіа як «Вголос» чи «Гал-інфо». Останнє видання нещодавно виплюнуло перлину у стилістиці сталінських 30-х. І забудьте про відсутність звернень по наш коментар, фактично цей ресурс опублікував АНОНІМКУ, в якій йдеться про створення «комітету опору». Чи не ті це кілька персонажів, які давно вже в Галереї не працюють і нахабно підписуються її адресою? А у анонімці – «наша пісня гарна й нова – починаймо її знову», тож почитаймо:
«Тетяна Сабодаш... не пройшла Атестацію і визнана профнепригодною». Вочевидь, оскільки рішення було колегіальне, оцінка комісії була максимально об'єктивною. Окрім того, з її боку як хранительки фондів були серйозні задокументовані огріхи: самовільний допуск у фонди сторонніх осіб, що є грубим порушенням музейної інструкції.
«Тарас Возняк заявив, що він вміє заробляти гроші, і саме це зробив пріоритетом своєї діяльності». Так, Тарас Возняк в рази підвищив прибутки установи, при цьому, перекрив шляхи для махінацій з квитками. Але це не єдиний пріорітет – про активну виставкову, наукову, мистецьку діяльність можна прочитати у перших посиланнях цього тексту.
«...руйнує насадження довкола палацу Потоцьких». Стільки вже писалось, давайте тепер з малюнками: ось зелені насадження ще понад рік тому, які самі гинули над бетонною подушкою, подекуди кущі відсутні.
А ось нижче теперішня база під регулярний сад, яка буде доповнюватись різноманітними рослинами. До речі, контури, розбиті Борисом Возницьким збережено, лише доповнено доріжками.
Читаймо далі: «Все це робиться через фінансові прокладки, такі, як благодійний фонд «Підгорецький замок». Через цей фонд проводиться в Підгорецькому замку платні виставки надрукованих на банерному полотні фотографій картин з музею».
Створення фонду «Підгорецький замок» було ініційоване самим Борисом Возницьким, до того ж він до 2012 року був його почесним президентом і членом наглядової ради. У створення виставкової діяльності в Підгірцях фонд влився після того, як відповідна державна комісія 2010 року забажала вилучити замок в Галереї, після висновку про недостатньо активну музейну діяльність. Щодо останньої експозиції, то у репродукціях використовується не «банерне», а специфічне текстуроване полотно для друку, яке дозволяє максимально відтворювати кольористику з оригіналу, не боятись неправильного мікроклімату приміщень.
До того ж початком роботи над цією виставкою, адже вона буде доповнюватись, були дуже скрупульозні пошуки та ідентифікація предметів з підгорецької колекції, налагодження контактів з багатьма, навіть закордонними, інституціями, які дали дозвіл на оцифрування своїх експонатів – колишніх замкових предметів. Вельми дивно, що музейники з «комітету» не здатні відрізнити банерне полотно від професійного, для друку репродукцій.
Наостанок про звершення, які в нас настали нещодавно. Ми продемонстрували, що абсолютно реально різко збільшити кількість виставок та заходів, пов'язаних з культурою – такого виставкового буму в галереї майже не було.
Галерея вперше в своїй багаторічній історії майже врегулювала свої майнові стосунки. З Львівською міською радою на всі 100%. Із Львівською обласною державною адміністрацією ми на шляху до вирішення передачі кільця замків на баланс Міністерства культури (про що тут). Це питання теж бісить власників вищезгаданих ЗМІ, які неситим оком накидають на ці об’єкти – тому й розгортають проти Галереї свої наклепницькі кампанії.
Із приємністю повідомляємо, що 2018 року, хоча рік не закінчився, фінансовий стан Галереї покращився майже в чотири рази(!): очікувана сума на кінець року – близько 20 млн грн.
Цього року Галерея нарешті, і теж вперше в своїй новітній історії, приступила до реалізації великих реставраційних проектів – як от, реставрації фасаду свого історичного будинку, Палацу Лозинських (вул. Стефаника, 3) – хто хоче бачити, хай відкриє очі.
Реставрація фасаду Палацу Лозинських
Не ми розпочали медіа-війну, але ми її виграємо, і ніщо не перерве нашого успішного розвитку! А тому уклінно запрошуємо всіх на наші заходи, бо працюємо ми для громади та культури України.
P.S. Додаємо скановану нотатку виступу Бориса Возницького на відкритті виставки в Підгорецькому замку у 2010 році. У останньому власноруч написаному абзаці таке: «Великі надії на фінансування робіт за кошти Держави, надії на спонсорів, на Фонд Підгорецького замку».
