Тибетський буддійський учитель Сакйонґ Міпам приїжджає до Львова зі своєю книгою «Принцип Шамбали». Це його перший візит в Україну. А книга про тибетську духовну традицію в українському перекладі – взагалі рідкість. Її Сакйонґ і презентує 22 вересня у Палаці культури на площі Петрушевича.
Напередодні свого візиту він дав невелике інтерв’ю ZAXID.NET, в якому пояснив, чому тибетський буддизм може бути цікавим і для українців.
Україна – переважно християнська країна, в якій мало знають про буддизм або взагалі його не знають. З якою місією ви приїхали сюди?
Вчення і бачення Шамбали виходять далеко за поняття релігії чи буддизму. Наше вчення ґрунтується на ідеї, що по своїй суті люди є від природи співчутливими, добрими і вже «пробудженими». Нам лише потрібно розкрити ці якості, які вже існують всередині нас. Відтак послання Шамбали спрямоване до всіх людей, незалежно від їх способу життя чи всіх можливих духовних поглядів.
Українці схильні дуже консервативно ставитися до нехристиянських релігій. Церква часто навчає, що буддизм – «єресь». Що ви можете відповісти на це?
Я думаю, що незалежно від релігійних поглядів, люди усюди шукають тих самих відповідей на фундаментальні запитання людства – «Хто я?», «Яка мета мого перебування тут?».
Це більше, ніж буддизм і християнство. Це питання об’єднання і контакту з нашою власною людськістю.
Український народ живе у дуже неспокійний час: війна з Росією, політична нестабільність і корупція, багато людей живуть у бідності. Правду кажучи, непросто думати про духовне. Чи це можна змінити? Як люди можуть думати про свій розум в такі часи?
В Шамбалі існує концепція «просвітленого суспільства»: культури, заснованій на таких чеснотах, як доброзичливість, співчуття і відвага. Це може звучати просто як велична ідея, але насправді ж суспільство починається з двох людей.
Все може початися з простої розмови, можливо, навіть просто посмішки, або доброго вчинку. Можливо, самі по собі ми не можемо спричинити політичні або соціальні зміни. Але ми точно можемо змінити хід чийогось життя, щиро віддавши себе.
Тому головне питання: як можна принести в своє життя пробудженість навіть у час, коли ми стикаємося з надзвичайними викликами? Як може змінитися наше життя, якщо ми поводитимемося так, ніби вже маємо все, що треба? Як наша взаємодія з іншими людьми зміниться, якщо ми повіримо, що справді маємо що їм дати?
Наскільки я розумію, буддизм не цікавиться політикою. Чи це означає, що людям краще не перейматися політичним життям і демократією?
Медитацію часто розглядають, як щось окреме від суспільства і звичайного життя. Насправді, все – зовсім навпаки. Медитація – це спосіб прямого контакту з кожним аспектом нашого життя. Це – приєднання до того, що означає бути людиною. Коли ми це розуміємо, життя має більше сенсу. Тоді всі сфери наших інтересів наповнені сенсом – політика, економіка, освіта, охорона здоров’я чи суспільство.
Багато говориться про те, що українське суспільство має змінитися. Чи згодні ви, що перш, ніж змінювати світ, людина має спершу змінити себе? Чи все – складніше?
Що стосується змін, то змінити себе якраз завжди можливо. Це – ґрунт, на якому ми можемо побудувати зміни в наших стосунках і навіть у нашому суспільстві. Кожної миті нашого життя ми здатні змінюватися і рости. Ми можемо обрати доброзичливість щодо себе і щодо інших. Ми завжди можемо вирішити діяти інакше, ніж звикли раніше.