Триває прокат нового фільму Йоргоса Лантімоса «Бугонія». Це рімейк південнокорейської наукової фантастики «Врятувати зелену планету!», що сюжетно відтворює оригінал досить точно. Але не стилістично. Уже традиційно для Лантімоса у картині зіграли Емма Стоун та Джессі Племонс.
Інтенсивність, з якою знімає Лантімос останнім часом, вражає: протягом двох років він зняв три фільми, які є достатньо складними за структурою. Тепер він оголосив, що бере паузу. І його можна зрозуміти. Але повернімося до «Бугонії».
У невеликому американському містечку живе конспіролог та пасічник Тедді (Джессі Племонс). Він живе у родинному будинку вдвох з кузеном Доном (Ейдан Делбіс) та готує його до важливої справи. Тедді впевнений, що скоро настане кінець світу, а всі живі істоти вимруть. Особливо сильно його турбують бджоли, зникнення яких призведе до катастрофи. За сміливим задумом кузени мають викрасти генеральну директорку великої біохімічної компанії Мішель (Емма Стоун), адже Тедді переконаний, що вона ‒ інопланетянка та може посприяти у переговорах з Андромедою, що може врятувати людство. Також Тедді звинувачує Мішель у хворобі своєї мами (Алісія Сільверстоун).
Якщо подивитись на синопсис, то здається, що читаєш щось про фільм, де годі шукати сенсу. Натомість Лантімос створює дивовижний набір жанрів, які або з’являються перед вчергове ошелешеним глядачем або по черзі, або одночасно. Тут і чорна комедія, і трилер, і кіно про маніяків, і фантастика. «Питкі, казні та уроди», як заповідав Подервʼянський, – у наявності. Головне – все не так, як здається. Просто неосяжні фантазія Лантімоса та акторська майстерність Стоун та Племонса створюють ще одне неймовірне по насиченості та непередбачуваності видовище. Не настільки химерне, як у «Бідолашних створіннях», але не менш винахідливе.
Для Лантімоса це – перший адаптований сценарій. Ба більше, «Бугонія» стала першим проєктом у карʼєрі режисера, робота над яким для нього почалася не на ранніх етапах. Спочатку проєкт розробляв Арі Астер, залишивши собі роль продюсера. Утім Лантімосу це все не заважає зберігати свій унікальний візуальний стиль. Крім того, режисер водночас з гумором та глибоким песимізмом не втомлюється і висміювати, і препарувати людську натуру. І він не в захоплені від того, що бачить. Як саме він розвʼязує проблему людської недосконалості у «Бугонії», промовчимо, щоб не спойлерити. Проте можете не сумніватись – фінал грандіозний та неочікуваний.
Емма Стоун вчетверте знімається у Лантімоса, тут її поголили налисо прямо в кадрі. Їй це, як не дивно, пасує, а її міміка та пластика стають все більш виразними. Обидва – і акторка, і режисер – вирішили взяти перерву та відпочити один від одного. А у випадку Лантімоса – і від кіно. А тим часом нагадаємо їх спільні попередні роботи:
«Фаворитка» (The Favourite, 2018)
«Фаворитка» – історія королеви Анни та боротьби двох її фавориток за місце біля трону. Англія, початок XVIII століття. Анна Стюарт страждає на ожиріння, подагру та депресію. Усі сімнадцять дітей померли під час пологів або відразу після них. Анна дала їх імена кроликам, які живуть у її спальні. А тим часом Сара Черчилль та молода Абіґейл плетуть політичні, еротичні та інші інтриги. Блискуче розіграна насамперед трьома актрисами – Олівією Колман, Еммою Стоун та Рейчел Вайс – історія весь час балансує на межі відвертого гротеску. Лантімос робить зі своїх героїнь учасниць безжальної та відчайдушної гри, поміщаючи їх у надзвичайної краси інтер’єри.
«Бідолашні створіння» (Poor Things, 2023)
У «Бідолашних створіннях» Емма Стоун грає молоду жінку Беллу, яка вчиняє самогубство. Видатний вчений Богвін (Белла називає його просто Богом) пересаджує мозок її ненародженої дитини в її тіло. Тож Белла сама собі і мати, і донька. Крок за кроком вона опановує всі навички спочатку: вчиться ходити, говорити та пізнає навколишній світ і навіть втікає з ловеласом Дунканом Веддерберном (Марк Руффало).
Дія розгортається в вікторіанському Лондоні, а також Парижі, Александрії та Лісабоні. Проте жодне з тих міст не має реальних рис: ми бачимо героїв у химерних краєвидах та інтерʼєрах, в дивних костюмах от кутюр та в якійсь геть вигаданій реальності. Це новаторське кіно, що міцно стоїть на літературній та кінематографічній традиції. Тут навіть не напружуючись можна знайти омаж і «Денній красуні» Бунюеля, і «Алісі в Дивокраї», і «Трупу нареченої», і усім можливим історіям про Франкенштейна. Тут легко знайти деталі з «Кабінету доктора Каллігарі» та інших уже визнаних шедеврів.
«Види милосердя» (Kinds of Kindness, 2024)
Фільм складається з трьох новел, де грають, як і в «Бідолашних створіннях», Віллем Дефо, Емма Стоун, Маргарет Кволлі, а також Джессі Племонс, в якого тут справжній бенефіс. Вони грають у всіх трьох новелах, віртуозно жонглюючи образами. Об’єднує три новели – «Смерть RMF», «RMF літає» та «RMF їсть сендвіч» – епізодичний безсловесний персонаж RMF, якого грає нікому не відомий актор. У новій картині Лантімос ніби повертається до своїх ранніх абсурдних картин, але зовсім на новому рівні. Це дуже жорсткий, навіть цинічний фільм, де запросто відрізають пальці, вбивають незнайомця та ріжуть собаці лапу. Проте це знято так, що радше розважає, а не шокує.