Більшість мешканців 70-тисячного Червонограда, що на Львівщині, виступають проти повернення місту історичної назви Кристинопіль.
Результати опитування червоноградців свідчать, що лише 36% підтримують перейменування міста, заявив керуючий справами виконкому міськради Червонограда Георгій Тимчишин.
«Нещодавно ми проводили опитування громадян щодо назви міста. 36% висловилися «за», 41% - «проти». А решта ще не визначилася з цього приводу, – сказав у коментарі газеті «Експрес» Георгій Тимчишин. – Та саме у Червонограді, наприклад, уперше в Україні повалили пам’ятник Леніну. І саме з цією назвою пов’язані перші шахтарські страйки… Тому і розділилися нині думки громади».
Міський голова Червонограда Ігор Чудійович також наголосив, що загалом у громади ще не має однозначної позиції щодо переназвання міста.
«Є група людей, які хотіли б це зробити. Є і люди, які пов'язують місто винятково із сучасною назвою, містом, де пройшла їхня молодість. Вони з нуля його відбудовували. Я думаю, що ми все ж проведемо громадські слухання, опитування точки зору людей. Одностайної думки зараз немає. Це однозначно розділить місто», - зауважив мер міста.
Нагадаємо, що Червоноград залишається єдиним населеним пунктом на Львівщині, назва якого містить відсилання до комуністичного минулого. Згідно з ухваленим 9 квітня законом про заборону пропаганди нацизму і комунізму, в Україні мають перейменувати усі міста чи села, назви яких пов’язані з діяльністю комуністів.
Один з авторів цього закону керівник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович вважає, що рішення про перейменування Червонограда мають ухвалити самі місцеві мешканці.
«Назва Червонограда не так пов’язана з комунізмом, як, наприклад, міста, які названо на честь діячів тоталітарного режиму. Все ж, не у всіх червоний колір асоціюється з комунізмом, – каже В’ятрович. – Однак, як на мене, історична назва міста Кристинопіль заслуговує того, щоб її повернути».
Один з тих, підтримує перейменування міста – настоятель місцевого храму Святого Йосафата Михайло Нискогуз.
«Дехто з тих, хто виступає проти повернення історичної назви, аби мотивувати свою бездіяльність, каже, що на цих теренах колись були «черлені гради» князя Володимира. Але це дещо з іншої опери..., – сказав отець Михайло у коментарі «Високому Замку». – Декотрі начальники кажуть, що перейменування обійдеться у величезну суму. Але, як на мене, маємо набагато більше втрат через ганьбу – коли нам тикають пальцем і дорікають за назву міста».
Натомість, деякі містяни певні, що перейменування зараз не на часі і обійдеться міському бюджету надто дорого. «Звісно, було б добре, якби була назва Кристинопіль. Але ми вже звикли до того, що є. Зараз на це підуть великі витрати. Усі карти доведеться переробляти», - наголосив червоноградець пан Ігор.
Засноване у 1692 році місто було назване на честь Кристини – дружини засновника міста коронного гельмана Фелікса Казімежа Потоцького.
«У місті зберігся палац графів Потоцьких XVII сторіччя. З цього панського маєтку і почалася історія та розвиток усього міста. Граф Фелікс Казимир збудував замок, почав будівництво костелу. У 1692 році він звернувся до польського короля Яна ІІІ Собеського з проханням – назвати поселення в честь своєї дружини Христини», – розповіла завідувач Червоноградського музею історії релігії Галина Гриник.
До складу УРСР і СРСР Кристинопіль перейшов лише у лютому 1951 року на підставі радянсько-польської угоди про обмін територіями і того ж року був перейменований на Червоноград.
1 серпня 1990 року саме Червоноград став першим містом не лише в УРСР, але й загалом в СРСР, де знесли пам’ятник Леніну (відео). Рішення про демонтаж було прийняте внаслідок вимог місцевих шахтарів, які тоді оголосили перший масовий страйк.