Мешканці багатоповерхівок можуть отримати третю платіжку за газ

«Львівгаз» та ОСББ воюють за межу мережі

21:30, 16 вересня 2020

«Труба діло» – «Львівгаз» та ОСББ не можуть поділити межі відповідальності за газові мережі. Мовляв, труби до будинку і внутрішньобудинкова газова труба – це дві великі різниці, як кажуть в Одесі. Причина – різне трактування закону.

То кому належать газові мережі в будинку, хто їх має обслуговувати, і на яких умовах до них подаватимуть тепер блакитне паливо? Це програма «Стінка на стінку», я, Віталій Кубліков, вітаю вас. На всі ці питання сьогодні, я сподіваюся, дасть відповідь нам технічний директор «Львівгазу» Олександр Ганжа, а позицію мешканців представить Назарій Чорний, керівник управляючої компанії.

Я закликаю глядачів долучатися до нашої розмови – зворотній зв'язок від вас чекаю на порталі ZAXID.NET, там вже стартувало наше тематичне голосування.

Але перш ніж ми розпочнемо розмову в студії, я пропоную зараз разом переглянути сюжет наших журналістів про останні конфлікти «Львівгазу» з мешканцями, і вже після цього предметно все обговорити.

***

На початку вересня мешканці будинку на вулиці Братів Міхновських залишилися без газу – його вимкнули під приводом аварійної ситуації.

Назарій Чорний, директор управляючої компанії «Галбуджитлосервіс»: «Телефоную, знову ж таки, в той колцентр 104 – оператор мені каже, що є витік безпосередньо в будинку. Коли я запитав, де був витік, зателефонував, то я на це відповіді не отримав, тому що витоку як такого не було».

Оператор «Львівгазу» поставив управителеві умову – мовляв, отримає послугу лише тоді, коли підпише акт про розмежування належності газових труб. Чоловік записав цю розмову з диспетчером «Львівгазу»:

«— Львівгаз. Слухаю.

— Добрий день. Скажіть, будь ласка, Братів Міхновських, 23, не має цілий будинок газу. На якій підставі виключили?

— Був витік газу. Його ліквідували. Для того, щоб ліквідувати, потрібно було виключити газ на годину. Пішли хлопці включати, але поступила вказівка від керівництва: перше – що там є борги по будинку, і друге – там не підписаний акт розмежування, акт балансу розмежування газопроводів».

Після шести годин перемовин людям таки повернули газ. Та витоку у будинку насправді не було – переконаний управитель.

Назарій Чорний, директор управляючої компанії «Галбуджитлосервіс»: «Працівники “Львівгазу” першого вересня підійшли, буквально 2–3 хвилинки були біля цього ГРП, газ вимкнули. І через шість годин аналогічна ситуація: приходять, 2–3 хвилинки біля цього ГРП – і ми маємо газ. Тут у нас в будинку є відеонагляд, і чітко видно, що за ті дві-три хвилинки щось поремонтувати неможливо. І по будинку будь-які дії не проводилися».

Така ж історія сталася і в цьому ОСББ на вулиці Лінкольна. Мешканці також без попередження сидять без газу. Люди не можуть приготувати їжу. Крім того, у всіх встановлені газові котли, тож залишилися і без гарячої води.

Пані Марія, мешканка будинку: «Так, знаєте, з людьми поступати… Ну, нехай візьмуть автомати і вистріляють уже нас! І все. Щоби так кожний чиновник і кожний в тій газовій… Я не знаю, що вони вже хотять».

Юрій, мешканець будинку: «Коли захотіли – відключили, коли захотіли – включили. Я вважаю, що це небезпечно. Такі ігри з газом дуже небезпечні. Мало що – хтось попробував, що немає газу, залишив не виключений. Тьху-тьху, що такого не буде, сподіваюся…»

На гарячій лінії «Львівгазу» теж розповідали про витік, та аварійної бригади ніхто з мешканців тут не бачив. А потім голові ОСББ передали акт про розмежування відповідальності.

Ірина Богомазова, голова ОСББ «Взірцеве»: «“Львівгаз” повідомляє про необхідність підписання акту про розмежування відповідальності, інакше підключення до газу в нас не відбудеться. З проханням підключити газ із можливістю під’їхати в Шевченківський відділ “Львівгазу” для з’ясування ситуації повідомили дуже просто: підписуєте акт – підключаємо газ».

Акт розмежування – це документ, за яким ОСББ офіційно бере на себе відповідальність за газову мережу всередині будинку. Однак після цього вони мають найняти ліцензовану організацію, що буде обслуговувати труби. Без цього документу, кажуть у «Львівгазі», вони не можуть відновлювати постачання палива.

Павло Сербан, керівник львівського відділення АТ «Львівгаз»: «Якщо є укладений договір – не обов’язково, що це має бути з “Львівгазом”, із будь-якою спеціалізованою організацією. Ця спеціалізована організація має ліквідувати ці всі витоки газу, вона має обслужити газові мережі, і після того звернутися до нас, щоб ми відновили подачу газу».

Та спонукати підписувати документи, відключаючи від газу цілий будинок, є шантажем – вважають керівники ОСББ. У відповідь мешканці погрожують акціями протесту. Наприклад, цей будинок отримав газ після обіцянки перекрити рух на вулиці Липинського.

***

Отож, пане Назаре, перше питання маю до вас – чому ви впевнені, що це був власне шантаж, а не аварійні роботи, як це каже «Львівгаз»?

Назарій Чорний: Це було видно, бо це все сталося на моїх очах. У нас по будинку є відеонагляд, де чітко видно, що працівники «Львівгазу»… У нас є прохід, і від проходу до ГРП 6 метрів. Усі мережі є всередині у дворі будинку. Я це бачив з вікна, і по відеонагляді чітко видно, що вони прямо з арки прийшли, підійшли до ГРП: до п’яти хвилин – і в нас газ пропав. Я швидко спустився – запитав, яка причина. Мені дали ці списки, що є борги. Акцент на тому, що власне доставка газу: не саме споживання газу – доставка. Відповідно, я взяв ці списки – і бачу, що як таких нема боржників.

Тобто це була якась, скажемо так, підстава своєрідна. Коли я телефонував у цей їхній концентр 104, мені сказали першого разу, що «у вас у ГРП є витік газу; сорок хвилин чекайте, будемо мати більше інформації». Я чекаю сорок хвилин і знову телефоную – інша версія: витік в будинку. Я питаю конкретно, де саме – ззовні чи будь-яка квартира? Я відповіді не отримав.

Витік у будинку – але працівників «Львівгазу» на той момент не було?

Назарій Чорний: Ні, не було. І у нас є відео, де чітко видно, що від 11:40 до 18:40 працівників «Львівгазу» не було. Та й то було би видно – якби це була якась мережа, то були би чи зварювальні роботи, чи будь-які хомути, чи номер квартири треба було б сказати. Того нема. У нас все чітко видно, бо в нас оцей відонагляд – це є доказова база.

Пане Олександре, до вас запитання – відреагуйте на репліку пана Назарія. І що це за аварійна ситуація, яка ліквідовується дві години – при тому, що працівників не було?

Олександр Ганжа: Дякую, пане Віталію. Те, що працівників не було – це зовсім неправда, тому що бригада виїхала аварійна. Аварійний автомобіль прибув на місце виклику в 12:15, виявили витоки газу на газорегулюючому обладнанні в ШРП. ШРП обслуговує в нас інша бригада, через те відновлення подачі газу відбулося близько сімнадцятої години.

Тобто це п’ять годин витік газу?

Олександр Ганжа: Ні. Для того, щоби ліквідувати витік газу, аварійна служба припинила подачу газу, щоби не було, скажемо, надзвичайної ситуації. А витоки ліквідовувала і запускала ШРП вже інша бригада, яка обслуговує ШРП в цьому районі.

Ми чули про схожий випадок на вулиці Лінкольна.

Олександр Ганжан: Що стосується вулиці Лінкольна, то там теж управитель чи голова ОСББ почав говорити про те, що витоку не було. Коли запитали, чим перевіряли – вони кажуть, що мильною емульсією і так дальше. Раніше газовики ходили, просилися по квартирах – «пустіть нас, ми хочемо обслужити систему». Зустрічали супротив від мешканців – «чому ви ходите, ми вас не викликали і т. д.» Це положення відмінили, з 10.06.2018 введено в дію закон «Про житлово-комунальні послуги», яким передбачено те, що має бути забезпечене обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж, і відповідальність за це лягає на власників, балансоутримувачів, управителів і т. д. Основні нормативні документи щодо обслуговування внутрішньобудинкових мереж, якими користуються, зокрема, не тільки газовики, – це прописані законодавчі акти, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України. Перше – це Правила безпеки систем газопостачання. Друге – це Кодекс газорозподільчих систем. І закон України «Про комунальні послуги».

Я хочу запитати вас про оці акти. Давайте ближче підійдемо до них.

Олександр Ганжа: Згідно з цими законодавчими актами, відповідальність за обслуговування цих мереж, згідно з правилами пунтів 3.2 і 3.3 правил безпеки, цитуються так, що «власник, балансоутримувач та/або орендар, наймач, повинен забепечити утримання системи газопостачання відповідно до вимог чинного законодавства України. Власник, балансоутримувач та орендар, наймач відповідає за технічний стан і безпечне користування газопроводами, газовими приладами, димовими та вентиляційними каналами». Цей акт є, скажемо, обов’язковим для підписання як зі сторони газорозподільчої компанії, так і зі сторони управителя, власника, який утримує, орендаря і т. д.

Я так розумію, що ОСББ неохоче підписують з вами такі договори.

Олександр Ганжа: Так.

Чому?

Олександр Ганжа: Я поясню, чому. Тому що згідно з законодавством, яке я ще не процитував, відповідальність лягає на власників житлових будинків, багатоквартирних житлових будинків. Дійсно, вони неохоче йдуть на це.

Який відсоток на сьогодні підписали?

Олександр Ганжа: По місту Львову з півтори тисячі ОСББ не підписаних актів розмежування – 758 житлових будинків, які не підписали. Це рівно половина.

Пане Назаре, ви не підписали. Чому ви не підписуєте? Які ви бачите в цьому перестороги?

Назарій Чорний: Перше: за десять днів – десять новобудов. Це будинки – це новий житловий фонд. І що головне – великі: 240 квартир, 170 на Лінкольна, у нас 120. У мене є таке питання – чому саме великі і чому саме новобудови?

А за вашою інформацією, скільки таких будинків було відключено від газу?

Назарій Чорний: Біля десяти.

Близько десяти…

Назарій Чорний: Новобудов. Підкреслюю: всі – великі новобудови. Це великий ринок. Тому що новобудови здані рік-два-три – і такі масові витоки? Це перше.

Друге – це ви зараз кажете правильно, читали Кодекс ГРМ. Ви сказали чотири слова: «власник, балансоутримувач, орендар, наймач». Я як управляюча компанія в переліченому не є жодним.

Олександр Ганжа: Я перепрошую – там управителі теж є.

Назарій Чорний: Ви зачитали закон. Так само ви мені пишете в 2019 році: «власник, балансоутримувач та/або орендар і наймач». Управителя тут немає.

Олександр Ганжа: В Кодексі процитовано.

Тобто ви не маєте повноважень підписувати ці акти?

Назарій Чорний: Так, не маю повноважень. Є певна процедура: що ОСББ, що управитель – потрібно зібрати збори, щоби мати право підпису. Тому на це потрібен час. У мене є більше 20 будинків. Відповідно, мені, щоби всім це донести-пояснити, треба часу. Я вважаю, що в даному випадку «Львівгаз» був змушений – якщо навіть і був витік цього газу – мене зібрати і інших голів, сказати: «Слухай, є новий Кодекс, така ситуація. Був витік газу, ми газ запустити не можемо. Але ми тобі даємо місяць, два місяці чи три. Май на увазі – якщо ти цей час пропустиш, станеться витік – ми більше не приїдемо». Але не мали мешканці будинків бути вісім днів без газу, шість днів чи чотири дні. Таке є неприпустиме.

Панове, але ж проблема полягає не тільки в цих актах, які ми підписуємо. Проблема полягає для мешканців у грошах. Якщо на сьогодні ми маємо дві платіжки, то власне транспортування внутрішньобудинкове – це ще третя платіжка. Про які ми гроші говоримо, пане Олександре?

Олександр Ганжа: Я прокоментую. Щоби розуміли всі квартиронаймачі, які живуть у багаквартирних будинках – що підписання акту розмежування балансової належності не є фінансовим документом і за собою фінансового навантаження ніякого не тягне. І послуга по наданню обслуговування самих будинкових газових мереж це не є послуга монопольна – це є послуга ринкова. Тобто голова ОСББ чи управитель на свій розсуд може вибрати компанію, яка має дозвіл територіального управління Держпраці України в певній області, вибрати компанію, яка отримала цей дозвіл – тому що це є робота підвищеної небезпеки.

А скільки на сьогодні є таких ліцензованих компаній?

Олександр Ганжа: Я наразі не можу коментувати це питання. Це треба звернутися до представництва територіального представництва відділення Держпраці України у Львівський області. Вони вам нададуть вичерпну інформацією, я нею не володію, принаймні зараз. Стосовно обслуговування…

Стосовно вартості – що це буде означати для мешканців?

Олександр Ганжа: Для того, щоби було зрозуміло, я хочу розтлумачити, що внутрішньобудинкова мережа поділяється на мережу загального користування (це та газова труба, яка проходить над вікнами першого поверху, це газові стояки, які йдуть з першого поверху по дев’ятий, якщо це дев’ятиповерховий будинок, або з першого по п’ятий, залежно від поверховості) і друга складова внутрішньобудинкової системи – це сама мережа, яка знаходиться в квартирі (тобто лічильник і газові прилади, які знаходяться в квартирі). То законодавчо прописано, що відповідальність за стан і організацію безпечної експлуатації внутрішньобудинкових газових мереж загального користування несе особа, яку вибрали мешканці, чи співмешканці, чи квартиронаймачі, – це або голова ОСББ, або управитель, або орендар і т. д. Свого роду це виборна особа, яка була вибрана представниками квартиронаймачів, власників квартир, і вона має право підписувати такі договори, вона уповноважена укладати угоди не тільки на ремонт газової системи, а на ремонт даху, на ремонт ліфту…

Пане Назаре, тобто ви не готові брати на свій баланс ті всі труби, якими йде газ?

Назарій Чорний: Я не маю повноважень, щоби це брати. Допустимо, якщо є Кодекс, який це каже, – мені потрібен час, щоби це донести людям, щоби люди мені дали повноваження.

Скільки вам на це потрібно часу?

Назарій Чорний: Є певна процедура. Один будинок – це, як мінімум, місяць часу. Але в мене є їх більше двадцяти. Це забирає час. Це перше.

Друге. Була така репліка, що працівники «Львівгазу» ходять і просяться…

Олександр Ганжа: Ходили – я сказав.

Назарій Чорний: Я вже в цій сфері працюю 14 років. Створені у вайбері групи, у фейсбуку групи. Як тільки хтось стукає в двері – зразу думають, що це злодій. Тобто що працівники ходять… Ну, за 14 років жодного разу я цього не бачив.

На рахунок труб – у мене є одне питання по цих актах. Ви мені пропонували підписати акт на першому крані після ГРП. Він у мене є на 30 сантиметрів від самого ГРП. До будинку є ще 25 метрів, і наступний кран є вже на стояку. У мене питання – як оця труба, що є ззовні ще до будинку? Саме слово «внутрішньобудинкова» мережа – це те, що всередині будинку. Тому якщо і підписувати цей акт – це тільки те, що є всередині, в стіні, але не те, що до будинку – може бути і 30 метрів, і 50 метрів.

Пане Назаре, а давайте послухаємо, що кажуть юристи на оці так звані акти розмежування газової мережі. Поради правозахисників, як діяти мешканцям, якщо ось такі великі надавачі послуг, як-от «Львівгаз», обмежують подачу ресурсу без попереджень. Слухайте уважно, бо зараз буде абсолютно безкоштовна консультація львівського адвоката Володимира Марусяка.

***

Володимир Марусяк (правозахисник): «По-перше, монополіст Львівгаз та інші компанії не мають права зловживати своїм монопольним становищем – тобто створювати такі умови, при яких споживачі не мають права вибору. По-друге, навіть якщо є така вимога, а вимога дійсно законна укладати акти розмежування, то вона має бути виконана в певний спосіб, передбачений законодавством.

Я вважаю, що найбільш активним способом у даному випадку є колективні звернення від імені споживачів, мешканців будинку, ОСББ в Антимонопольний комітет. А в подальшому, якщо є якісь, наприклад, негативні наслідки (оскільки був відсутній газ), можна навіть ставити питання про відшкодування збитків.

Спосіб захисту, як мінімум, через звернення в Антимонопольний комітет дає насправді свої результати – компанії бояться цього розслідування. Чому? Тому що Антимонопольний комітет чим відрізняється від інших органів? По-перше, він досить креативно підходить до розслідування всяких порушень економічної конкуренції і захисту від зловживання монопольним становищем. А по-друге, штрафи, які накладаються, є достатньо високі. Це йде у відсотках від обороту компанії. А монопольні компанії, газові компанії, електрокомпанії мають достатньо високі обсяги обороту, тому бояться цих космічних штрафів».

***

Пане Назаре, ви вже якось оформляли юридично свої претензії до «Львівгазу»? Як вам така пропозиція правозахисника?

Назарій Чорний: Ви знаєте, досвід нас усіх вчить, що ми маємо створити асоціацію, спілку управляючих компаній, ОСББ юридичну. Щоби в цих питаннях ми мали якийсь досвід. Я вже працюю майже 14 років, тобто в мене вже є якийсь досвід. ОСББ – це є компанії два роки, три, п’ять створені, в них ще нема такого досвіду. В мене було більше досвіду – відповідно, більше знань маю по цій сфері. Тому мені здається, що це є правильна думка – потрібно створити спілку ОСББ, управляючих компанію, щоби такі питання…

Щоби реагувати на отакі ситуації.

Назарій Чорний: Так.

Пане Олександре, у вас хочу запитати, чи не боїтеся ви розслідування Антимонопольного комітету? Бо якось воно дійсно дуже підозріло, коли в тиждень близько десяти будинків, аварійна ситуація, новобудови – погодьтеся.

Олександр Ганжа: Пане Віталію, нам немає чого боятися, тому що ми виконуємо законодавчі акти, які прописані Кодексом і нормативними документами. Через те ситуація повністю контрольована зі сторони АТ «Львівгаз». Я скажу більше: що аварійна служба наша, яка 24/7 чергує, обслуговує цілу область, в нас 29 постів аварійно-диспетчерської служби. І, дякувати Богу, не було ніяких нарікань чи звернень стосовно того, що наша служба чи не виїхала, чи не відреагувала і так далі.

А стосовно звернення, про які говорить пан Назар – ми не можемо заборонити комусь звертатися в контролюючі організації. Будь ласка. Ми відкриті, ми конструктивні, ми ніколи не йдемо якимось шляхом проти закону.

Пане Олександре, у відкритих джерелах на вашому сайті я знайшов інформацію стосовно того, що після підписання акту середньому будинку на 60 квартир доведеться платити за оце обслуговування внутрішньобудинкових мереж близько двох тисяч. Підтвердіть це або спростуйте і зорієнтуєте наших мешканців, на яку платіжку орієнтуватись оцю третю. Бо є вже одна, транспортування – буде ще одна, вочевидь.

Олександр Ганжа: Значить дивіться – ще раз повторюю, що послуга по технічному обслуговуванню внутрішньобудинкових газових мереж не є монопольною, ця послуга є ринковою. Ми як оператор ГРМ маємо навчених фахівців, які цим довго займалися.

Ну ви ж самі кажете, що не знаєте конкурентів.

Олександр Ганжа: Конкурентів я не кажу, що знаю. Тому що розумієте, що таке дозвіл? Дозвіл сьогодні є – завтра немає, він видається на певний період. Через те коментувати те, хто зараз має, я не можу.

Стосовно нашої компанії – це залежить від довжини самої внутрішньобудинкової газової мережі.

Візьмемо сихівську дев’ятиповерхівку.

Олександр Ганжа: В середньому ми рахували дев’ятиповерхівку – це виходить 8–9 гривень в місяць плата по договору за обслуговування.

Ви бачите це місячною платіжкою, квартальною чи річною?

Олександр Ганжа: Ми пропонуємо або річну плату відразу, тому що ця робота складається в одноразовому характері. Тобто складається графік проведення таких технічних обслуговувань, який погоджується з ОСББ, які уклали з нами договір. І відповідно до цього графіка, робота проводиться протягом двох-трьох днів – може на тиждень затягнутися робота, якщо будинок великий.

На сьогодні вже 700 ОСББ з вами підписали договори по Львову?

Олександр Ганжа: Так. І ми пропонуємо платежі або разові раз в рік, або можемо розбити на квартали.

Значить, раз в рік складе для однієї квартири скільки?

Олександр Ганжа: Легше рахувати по 10 гривень – це 120 гривень в рік.

Як ви сприймаєте цю інформацію? Чи це багато?

Назарій Чорний: Дивіться, на сьогодні, допустимо, це не є багато. Але це на сьогодні, щоби всі підписали. Завтра буде завтра, правда?

Олександр Ганжа: Послуга не монопольна.

Ви самі цікавилися, є інші компанії, крім «Львівгазу»?

Назарій Чорний: Так, я цікавився. Кажуть, що на даний час уже є дві-три, які вже мають ліцензію.

Добре, вже є конкуренція.

Назарій Чорний: Але якщо до цього часу ми платили за цю доставку газу, і нам зараз ще пропонують третю платіжку за обслуговування…

Тобто від тих платіжок тариф не зменшується від того, що з’явиться третя, правильно?

Олександр Ганжа: Ні.

Назарій Чорний: То зараз би треба було зменшити тариф на газ. Це несправедливо. Тому я і кажу, що ця вся інформація мала би бути подана в іншому форматі – не шляхом шантажу, відключення газу і придуманих аварійних ситуацій. Це треба зібрати, пояснити і дати час, а не придумувати.

Тобто одну платіжку ми зменшуємо, але натомість з’являється ще одна за внутрішньобудинкове обслуговування.

Назарій Чорний: Так.

Про це на сьогодні ми не говоримо, правильно?

Олександр Ганжа: Про платіжки і про тарифи? На жаль, я тарифи не можу прокоментувати.

Процедури такої немає на сьогодні?

Олександр Ганжа: Так, процедури такої немає. Але стосовно того, що роз’яснювати, проводити роз’яснювальну роботу я ще раз кажу: ми – відкриті, конструктивні. Наскільки мені відомо, зараз уже заплановані зустрічі по різних районах Львова – з такою роз’яснювальною роботою приходять наші представники. Будь ласка, ви за своєю ініціативою вийдіть до своїх колег. Ми відкриті, ми розкажемо, для чого це, ми розкажемо, що це, які роботи виконуються і так далі.

Дивіться, аби градус напруги між мешканцями та газопостачальниками якось знизити, шукати точки дотику взявся і міський голова Львова. Він особисто мав зустріч з керівництвом компанії «Львівгаз», і ось що Андрій Садовий написав у себе на сторінці у Facebook. Процитую мера: «Жодних відключень від газу будинків ОСББ не планується. Тримаємо питання на контролі та спільно проговорюємо важливі речі».

Також міський голова наголосив: «Прошу політичні сили не перекручувати інформацію. Між Львівгазом та ОСББ виник певний конфлікт через різне трактування законодавства. До реформи житлової галузі Львівгаз обслуговував ці мережі. Зараз законодавець передбачає чітке розмежування цих функцій», – резюмував міський голова своїм дописом.

Пане Назаре, як ви бачите вихід з цієї ситуації? Тобто що змусить вас підписати цей договір?

Назарій Чорний: Я вже ставив питання – відповіді не отримав. Зараз був шантаж: «Дивіться, підписали 700 ОСББ. А ви що, інші? Підпишіть». І ті, що не мають досвіду, так і підписували.

І друге – я поставив питання. Ви мені пропонували акт підписати на першому крані біля ГРП. До будинку ще йде 30 метрів труби. До будинку. І плюс наступний кран після першого – це є вже на стояках. Я це порадив на Лінкольна, здається, 10а, голові. І вона мені сказала в телефонній розмові (акта я цього не бачив), що вона провела певний торг, і цю межу їй пересунули. Правда, я цього не бачив, але з її слів по телефонному дзвінку…

Пане Назаре, пане Олександре, я хотів би знаєте, про що поговорити? Давайте поглянемо на цю річ під іншим кутом. Ви кажете, що якісь торги можливі. Газ до квартири постачатимуть тепер вже по ваших трубах. Власник може ставити свої умови постачання – це ж мережі. Хтось постачає, власне тут можна торгуватися. Нехай «Львівгаз» чи більший постачальник платить вам за використання цих… Чому ви цей варіант не розглядаєте?

Назарій Чорний: Дивіться, є такий варіант. Але є, якщо я не помиляюся, досвід Славутича. Місто взяло всі мережі на баланс і, відповідно, їх обслуговує. Мешканці не платять за це. І, відповідно, місто каже: «Слухайте, ви хочете по моїх трубах транспортувати газ? Платіть нам». Я детально там не знаю плюсів-мінусів. Але я знаю, що ця схема є ефективна, тому що місто має більше функцій і повноважень, і це їм компенсовує.

Тому це так само є плюсик для мешканців, щоби вони зрозуміли: коли вони цей акт підписують на баланс – відповідно, це вже є їхня труба. І тоді треба апелювати до «Львівгазу», щоб сказати: «Це є моя труба. Ти собі хочеш газ давати до кожної квартири в камфорку – відповідно, плати нам за цю трубу».

Пане Олександре, ви розглядаєте такий варіант, що з вами будуть торгуватися мешканці про те, за скільки постачати газ?

Олександр Ганжа: По-перше, прокоментує перше запитання, яке пан Назарій дав. Стосовно того, чи торгуватись, де межа балансової належності і експлуатаційної відповідальності. Межа балансової належності може не співпадати з межею експлуатаційної відповідальності. В цьому випадку, от як по Братів Міхновських, 23, ми можемо розглянути питання стосовно того, що межа балансової належності може бути інша від межі експлуатаційної відповідальності.

Про те, що пан Назарій говорить, що після ШРП іде ще підземна труба до самого будинку, ми можемо розглянути варіант розмежування уже на самому стояку біля будинку. Це не є питанням. Ще раз повторюю – ми конструктивні. Ви кажете, що не зверталися… Розумієте, ми надіслали поштою всі…

Назарій Чорний: Жодного не прийшло.

Олександр Ганжа: Ну, значить, для вас особисто заказним листом напишемо. Стосовно того, що по мережах, які належать ОСББ, хтось транспортує газ для мешканців. Я вам скажу, що для будь-якого газорозподільчого підприємства споживачем є багатоквартирний житловий будинок. Все, крапка.

Ми так само, як і всі підприємства, які надають комунальні послуги, надаємо послугу розподілу природного газу. І ми цей газ подаємо до самого фланця, який знаходиться на стояку, який виходить перед житловим будинком.

Панове, я пропоную підсумовувати нашу розмову. Дуже коротко прошу вас, бо в нас обмежений час: от які точки дотику ви бачите в цьому непростому питанні?

Назарій Чорний: Дивіться, я вважаю, що на законному рівні – це має бути на рівні Кабінету Міністрів, Верховної Ради, незалежного нашого регулятора – це питання врегульоване. Якщо буде ця третя платіжка за газ, то тоді мають відняти цю суму, що ми зараз платимо з доставки газу, з двох попередніх. Тому це є питання не одного Львова, це питання цілої нашої держави України. Тому це питання має прийнятися наверху. Дійсно, є білі плями, і кожен закон по-своєму бачить і читає.

Пане Олександре, ваша позиція: як знайти спільну мову, аби не було цих закидів у шантажу і так далі?

Олександр Ганжа: Я хотів би закінчити на тій ноті, що мешканці, перш за все, повинні самі зрозуміти, що мережу будь-яку (і не тільки газову) треба обслуговувати. І за це треба платити. Якщо взяти газову мережу – то чи «Львівгазу», чи іншій організації. Тому що іржавий «жигуль» далеко не заїде.

Спасибі. Дозвольте, я теж суб’єктивно підсумую нашу розмову. В мене часом складається враження, що ми десь живемо у паралельній реальності з цивілізованим світом. Де одна приватна компанія Ілона Маска успішно запускає високотехнологічні ракетоносії в космос – а інші достойники, ті, що ближче до нас, у ХХІ столітті залишають людей без газу, часом і на кілька днів.

Чи були там аварійні ситуації – то вже лишаться на совісті тих, хто давав наказ про відключення. Але єдиним інструментом захисту споживачів залишається закон України «Про житлово-комунальні послуги». І він чітко визначає, що постачання та розподіл природного газу мають забезпечуватись безперервно.

Я дякую за цю розмову технічному директору «Львівгазу» Олександрові Ганжі та керівнику управляючої компанії Назару Чорному. Нагадую, що на порталі ZAXID.NET триває наш інтерактив – зайдіть і проголосуйте. А це була програма «Стінка на стінку». До зустрічі наступної середи о 21:00. Бережіть себе.