Ми маємо збільшувати страх Путіна перед Україною

17:40, 30 січня 2022

Українське суспільство сьогодні стурбоване питанням – нападе чи не нападе Путін на Україну. Точніше – чи вдасться він до повномасштабного воєнного вторгнення в Україну. США та провідні держави Європи з посиланням на дані своїх розвідок стверджують, що таке вторгнення готується. І ведуть відповідну превентивну роботу. Політичне керівництво України, судячи з усього, дотримується дещо іншої точки зору, закликаючи суспільство не панікувати.

Те, що Путін будь-яким способом жадає поневолити Україну, знищити її як незалежну державу, а щонайменше не допустити її демократичного розвитку та інтегрування в європейську цивілізацію – не викликає жодних сумнівів. Він цим живе. Антиукраїнський напрямок був і є одним з головних у діяльності спецслужб Росії, її дипломатії, зовнішньоекономічній діяльності, пропаганді тощо. У результаті в Україні створено надпотужне проросійське лобі з агентури спецслужб, агентів політичного впливу (в т. ч. у вищих ешелонах влади), ЗМІ, інтернет-ресурсів, політичних партій та інших громадських організацій, представників великого бізнесу, церкви тощо.

Але маніакальне бажання Путіна знищити Україну стримується низкою головних факторів, одним з яких є сама Україна. Річ у тім, що Путін за період свого панування перепробував різні способи і методи заволодіння Україною. Однак вони не дали йому очікуваного кінцевого результату.

Приховано-воєнним було втручання Путіна у внутрішні справи України у 2013-2014 рр. під час Революції Гідності. Тоді за допомогою своїх генералів ФСБ, які фактично керували силовими структурами України, Путін намагався взяти під контроль ситуацію і робив усе можливе, щоб утримати при владі режим Януковича. Але його плани зруйнував Майдан – мільйони українців, які повстали проти свавілля та проросійського курсу тодішньої влади.

Путін добре розуміє, що Україна – це не лише не Росія, але, як показали останні події, – не Білорусь і не Казахстан. Російський диктатор усвідомлює, що на Україні можна поламати не лише зуби, але й зламати голову. Його бісить і страшить патріотичність Українського народу, який готовий боротися до кінця за свою свободу і незалежність.

Переконаний, що саме це найбільше стримує Путіна від «походу на Україну». З одного боку він надзвичайно хоче заволодіти Україною, з іншого – страшенно її боїться. Путін знає, що навіть якщо йому вдасться досягти вигідних для себе домовленостей з представниками влади України, то це зовсім не означатиме підкорення її народу. Український народ буде боротися за Україну за будь-яких умов – навіть у разі, якщо інтереси керманичів не співпадатимуть з державними інтересами. Така влада буде приречена, а загарбника чекатиме непримиренна і нищівна боротьба з українським народом.

Тому наше завдання – постійно збільшувати страх російського диктатора перед Україною та її народом. Головним запобіжником від путінського вторгнення в Україну є її внутрішньополітична стабільність, чітка державницька позиція влади та єдність народу у відстоюванні свободи, незалежності та суверенітету України.

Оригінал