Ми не помітили, як людина стала не метою, а засобом, - Сверстюк

18:05, 10 жовтня 2013

Філософ і дисидент Євген Сверстюк провів бесіду з бізнесменами і топ-менеджерами про те, на яких цінностях варто будувати бізнес і суспільство. Модерував зустріч сенатор УКУ, директор ВАТ «Троттола» Ярослав Рущишин у межах дискусійного клубу «Бізнес Credo» у Києві.

Про це ZAXID.NET повідомили у прес-службі Львівської міської ради.

«Мета і засоби – це одне і те ж, – розпочав Євген Сверстюк. – Проте, як на мене, у житті головне засоби: те, як ви робите, що сієте щодня, ваш кожен крок – це і є найбільшою цінністю», – зазначив він.

На думку філософа, успіх не може бути найвищою цінністю для людини, а лише щаблем: «Успіх – це фікція. А якщо людина будує себе, значить вона будує фундамент суспільства. Вартості справжні – це вартості духовні, їх не можна порівнювати із матеріальними цінностями».

Євген Сверстюк зізнався, що не знає відповіді на запитання, куди буде рухатися світ: «Але я можу відповісти на питання, куди має рухатися людина – повертатися до духовного начала. Я вважаю, що треба виходити з елементарної азбуки, яку знали наші діди: ми повинні будувати себе, вільну людину, яка здатна ризикувати задля власних ідеалів, бо усі наші досягнення – доволі хисткі щаблі».

На запитання, що таке соціально відповідальний бізнес, Євген Сверстюк відповів: «Це як відповідальна людина – явище не масове. На мою думку, це такий бізнес, який може відмовлятися від тимчасового вигідного ґешефту, якщо він підозрілий, задля довгострокової перспективи, а це завжди пов’язано з боротьбою мотивів».

Він також прокоментував стан сучасної української освіти: «Сьогодні освіта в Україні є фактично фальшивою. Добре зважена освіта мала б давати знання про минуле – знання про те, що робили з людиною і народом. Якщо говорити мовою Канта, людина може бути метою, але не може бути засобом, а ми й не помітили, як усе стало навпаки. Освіта повинна боротися з темрявою, а власне людина не може не боротися, у цьому полягає її життя»,– зазначив Євген Сверстюк.

Підсумовуючи зустріч, політв’язень розповів, що допомогло йому  не зламатися: «Людина не повинна ламатися, вона з того матеріалу, який не ламається».