Цього року програма фестивалю «Молодість – дітям» розпочалася фільмом «Трубач». Львів’яни днями могли побачити цю картину у рамках «Тижня українського кіно на підтримку Олега Сенцова». Одну із головних ролей у фільмі виконав відомий український актор Володимир Горянський. ZAXID.NET розпитав його про фільм, нові роботи та можливості кіно.
Розкажіть, будь ласка, про фільм «Трубач».
Це дитячий музичний фільм, я б навіть сказав - мюзикл. Я взагалі не пам’ятаю за історію українського кінематографу такого, щоб зняли справжній мюзикл про дітей, для дітей, де грають діти.
Він є достатньо великобюджетним для України. А ще це - дуже оптимістичний і світлий фільм. Я думаю, що сьогодні існує потреба саме в оптимістичному кіно.
Я розумію, що у нас дуже багато арт-хаусного, фестивального кіно і ми в цьому є успішними. Але ми відстаємо якраз у прокатному кіно. Тож я вважаю, що «Трубач» зараз є дуже актуальним фільмом.
Зрештою, варто пам’ятати, заради чого ми сьогодні боремось. Звичайно, ми все робимо заради дітей, заради їх майбутнього. Якщо ми всі зробимо це основним приорітетем, і політики, і творчі люди, от тоді, мабуть, щось буде рухатись уперед.
В Україні недавно був скандал з приводу висування українського фільму на «Оскар». «Трубач» був третім фільмом, який претендував на висування, але про нього ніхто не сперечався. Чому?
Ви знаєте, коли відбувалась ця суперечка, коли сперечалися «сліпі» з «глухими», а «Трубач» існував собі десь посередині. От і треба було відправляти "Трубача". По-перше, це дуже позитивний фільм. Нехай світова спільнота побачить, які у нас чудові діти. Яскраві, талановиті. Звичайно, я іронізую, але в кожній іронії є доля правди.
"Тиждень українського кіно на підтримку Олега Сенцова" бореться за звільнення режисера. Його підтримали кінематографісти усього світу, але це поки нічого не дає. Як ви вважаєте, що може кіно, а в чому воно безсильне?
Це ж все політичний процес, а такі процеси залежать від зовсім інших речей, не від кіно. Проте великим плюсом є моральна підтримка Олега Сенцова і, звичайно, матеріальна підтримка теж. Ви ж розумієте, що суди і все решта - дуже коштовний процес. Крім того, в Олега є двоє дітей, син потребує лікування. Я думаю, що таке об’єднання кінематографістів України і не тільки України, дуже радує і говорить про те, що цехова солідарність – не порожні слова.
А ще такий міні-фестиваль говорить про потенціал українського кіно. Це свідчення того, що ми можемо збиратись і робити щось разом.
Де ви зараз знімаєтесь? Над чим працюєте?
На каналі "1+1" закінчуються зйомки комедійного серіалу, який називатиметься "Московський гість". Це дуже смішна, іронічна комедія, до того ж актуальна. Іноді потрібно подивитись на себе з іронією.
Також вважаю, що елементи оптимізму мають бути присутніми при всіх негараздах. Тому мені здається, що це буде дуже цікава, весела історія, яка сподобається глядачам.
Як ви ставитесь до розмов про квоти на російське кіно та обмеження російського контенту на телебаченні?
У будь-якій нормальній державі, якщо є речі, які працюють проти неї, воні мають відслідковуватись і заборонятися. У нас у цьому був повний безлад.
Ми розуміємо, в якому стані ми жили і до чого це нас привело. Зараз, звичайно, коли наші стосунки з Росією так загостилися, такі обмеження є нормальними. Росіяни ж також не показують деякі фільми. Тому я не вважаю, що з цього треба робити якесь шоу чи гучні політичні заяви. Це абсолютно нормальна робота держави.