У вівторок, 14 жовтня, у Меморіальному музеї Романа Шухевича, що на вул. Білогорща, Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Студентське братство» провела «Відкритий урок історії: схід і захід разом». На зустріч приїхали активісти Учнівського братства зі Слов’янська та Краматорська, які у рамках проекту «Школа волонтерства і громадської активності» надають волонтерську допомогу штабу АТО.
Як розповіла ZAXID.NET член правління «Студентського братства» Уляна Ковальчук, упродовж останнього місяця учасники проекту проводять просвітницькі акції для подолання радянських міфів на Донеччині. За її словами, вже понад півтори тисячі старшокласників зі звільнених міст Донбасу створили власні осередки громадської активності у школах, почали поширювати просвітницькі матеріали та проводити вуличні акції для ліквідації «спадку ДНР».
Командир-життєлюб
14 жовтня, у День захисника України, активісти приїхали на Львівщину, щоб познайомитись з очевидцями боротьби за незалежність. З ними зустрілися зв'язкові командира УПА Романа Шухевича Дарія Гусяк та Ольга Ільків. Як зазначила Уляна Ковальчук, саме вони є прикладом боротьби за громадянську гідність.
Зв'язкові провели екскурсію останньою штаб-квартирою Романа Шухевича та поділилися спогадами.
«То був час, коли дуже багато втрат ми зазнали», - розповідає Дарія Гусяк. – Командир був зажурений. В житті він завжди був веселий, активний, в його товаристві хотілося перебувати. А в ті складні часи – ходив надзвичайно сумний».
За її словами, дисципліни вояки дотримувались не через вказівки, а через внутрішню потребу так ставитись до командира.
Дарія Гусяк розповіла, що до Романа Шухевича вона приходила зрідка, щоб не викликати підозр. Лише двічі жінка потрапила в облаву. Як згадує зв'язкова, після таких випадків провідник викликав до себе. «Йому потрібно було побачити наші очі. Два-три питання ставив – і все розумів, більше нічого не потребував», - ділиться спогадами жінка.
Міфи потрібно розвінчувати
Влад Крупко, учень 10 класу з Краматорська, поцікавився, як ставився Роман Шухевич до східняків.
«Ні за кого не дозволю тобі вийти заміж, тільки за східняка. Так він казав», - жартує Дарія Гусяк. Вона також додала, що після Голодомору у 1946-1947 роках командир УПА намагався всіляко допомагати тим, хто постраждав.
«Нікого не відпускав з голими руками, хоч був свідомий того, що серед «голодуючих» можуть бути агенти», - зазначила вона.
Між тим, за словами зв'язкової, не варто дивуватися, що серед того терору, який панував у східній частині України, люди зрікалися української мови. «Ми на той час не так зав'язли були в більшовицькій неволі, як вони. Ми зобов'язані допомогти їм знайти своє коріння,» - вважає пані Дарія.
З нею погодився старшокласник Дмитро з Добропілля, який розповів ZAXID.NET, що у Львові він вже не вперше. «Біля Золочева в мене живуть родичі. Я приїжджав до них і інколи їздив у Львів на екскурсію. Я вважаю, що східнякам потрібно якомога частіше контактувати з людьми із Західної України, щоб розвінчати міфи про ворожих бандерівців», - додав він.
Наостанок Ольга Ільків подарувала активістам книги своїх спогадів та поезій, а Дарія Гусяк запрошувала приїжджати до неї у гості.