Солонківську об’єднану територіальну громаду створили майже три роки тому, об’єднавши 12 навколишніх сіл. Ця громада є цікавою тим, що розташована близько до Львова і таке вигідне розміщення впливає на життя мешканців, і на економіку ОТГ. На території громади розвивається бізнес, є великі платники податків, завдяки яким ОТГ є незалежною від надходжень «зверху».
Після створення ОТГ життя у селах почалося змінюватися. Основний позитив реформи децентралізації у тому, що тепер місцеві громади залишають свої доходи на місцях і можуть розподіляти їх так, як вважають за потрібне. Цим дуже добре скористались у Солонці, щоб покращити життя у громаді.
ZAXID.NET розпитав голову Солонківської ОТГ Віталія Ткачука про успішні кейси в управлінні ОТГ і про те, як змінилися села після об’єднання в одну громаду.
У рейтингу Львівської ОДА Солонківська ОТГ входить у п’ятірку найбільш успішних та економічно спроможних громад. З чим ви це пов’язуєте?
Наша ОТГ була створена у 2017 році, під час виборів 29 жовтня були об’єднані 4 сільські ради: Солонківська, Поршнянська, Зубрівська та Раковецька. Тоді був перспективний план обласної ради, згідно з яким до нашої ОТГ ще мали увійти сусідні Жирівська та Вовківська сільські ради. Але, на жаль, вони не прийняли відповідні рішення, тому не увійшли в наш склад. А вже на виборах цього року ці сільські ради будуть входити у нашу ОТГ. Сьогодні в нас є 12 населених пунктів, а буде 21.
Те, що наша громада спроможна фінансово – це завдяки тому, що у нас збалансована територія, є багато заправок, різних підрозділів, які поповнюють нам бюджет. Сьогодні у нас бюджет складає 178,4 млн грн, а бюджет розвитку – близько 70,5 млн грн., з них 70% надходить з підприємств та підприємців, які розміщені в с. Солонка.
Яким чином ви розподіляєте гроші між населеними пунктами?
Коли створювалась громада, була домовленість між старостами, що все, що заробляється у кожному старостинському окрузі – там і залишається, а що надходить від області чи держави – ділиться пропорційно на населення. Такий принцип довго не протримався, бо ми зробили ставку на віддалені села, ми більше вкладали кошти в Раковецький старостинський округ та Поршнянський старостинський округ. Наприклад, лише на Поршнянський старостинський округ торік ми додатково виділили 5 млн грн, оскільки там необхідно було провести багато ремонтних робіт. Там само в нас була державна субвенція, з якої ми дві треті частини дали на розвиток інфраструктури Раковецького старостинського округу: там була зроблена дорога.
Ми за три роки виграли 41 обласний мікропроект, лише цього року маємо 18 проектів. І завдяки тому ми отримали додатково близько 10 млн грн, щоб розвивати села. Ми зробили ремонт Народного дому в селі Підсадки, відкрили музей Зиновія Бабія. Так само в Поршні зробили капітальний ремонт Народного дому, в Липниках облаштували амбулаторію і Народний дім. І це далеко не все.
А можете розповісти про цікаві проекти, які вдалося реалізувати на території ОТГ за ці майже три роки?
Розповім вам про спорт, бо вважаю, що він має бути на одному з перших місць. У нас є спортивна школа у Солонці, де є волейбол, футбол, теніс, лук, гребля, біг. У нас, до речі, за рік є семеро дітей, які є чемпіонами України. Лише у Солонці ми маємо три футбольні поля зі штучним покриттям і тенісний корт. Побудували такі майданчики і в інших селах, залучаємо для цього багато коштів не тільки ОТГ, але й різних інвесторів.
Також було багато зроблено у нас доріг по селах. Є найменше село Нагоряни, там прокладена дорога бруківкою, є сучасний дитячий майданчик, озеленення. Там є активні громадяни, які беруть на себе ініціативу і таким хочеться допомогти. Коли хтось має бажання щось змінити, то і в моєї команди є бажання допомогти.
Солонка, я так розумію, є найбагатшим селом ОТГ. А як з рештою населених пунктів і їхніми доходами?
Ми постійно дотуємо ті села, які є віддаленими чи які не мають достатнього прибутку. Наприклад, село Зубра сьогодні є дотаційним. Ми за два роки 17 млн грн додатково з бюджету Солонки дали, щоб утримувати садок і виконувати там різні роботи, зробили ремонт у школі, в адмінбудинку.
А з чим це пов’язано? Немає платників податків?
В Зубрі немає такої інфраструктури, щоб були доходи, немає заправок, великих підприємств тощо.
Але ж у тій самій Зубрі живуть брати Дубневичі, хіба у них не зареєстровані якісь компанії в селі?
Брати Дубневичі зареєстровані, але після виборів одна з фірм перестала платити податки в бюджет Солонківської ОТГ, відповідно втрачаємо 4,7 млн грн податку щорічно. Але що робити – будемо працювати.
А яка ситуація зі школами і садочками? Мешканці возять дітей до Львова чи все таки залишаються у селах?
Зараз ми виграли проект «Спроможна школа», і в нас робиться ремонт в школі у Солонці. Держава виділила на це 14,8 млн грн і ще 6,3 млн грн – це кошти нашої ОТГ. Крім того, ми попали в обласну програму з будівництва школи та надіємося на фінансування протягом трьох наступних років.
Окрім того, за ці три роки ми збудували не один дитячий майданчик зі штучним покриттям, спортивні майданчики.
Ви кажете, що вам постійно вдається вигравати в різних обласних і державних конкурсах, програмах. Яким чином вам це вдається? Чому ви, а не інші громади?
Видно так поставлене питання, що хто працює, тому треба допомагати. Я є сільським головою 33 роки і те, що було до створення ОТГ і зараз – це не порівняти. Колись нам давали кошти лише на енергоносії і зарплати, а решту вилучали. У нас взагалі не було розвитку. У ті роки не будувався жоден серйозний об’єкт за місцеві кошти. Зараз, зрозуміло, ми зуміли так організувати роботу, що маємо можливість використовувати і обласні кошти, і державні. Зараз у нас в планах – до кінця року накрити садок на 230 місць загальною вартістю 85,4 млн грн. У нас є дитячий садок в Зубрі на 150 дітей і в Солонці на 60 дітей. Але цього не достатньо, і ми плануємо збудувати ще один садок.
Хто є вашими найбільшими платниками податків?
Найбільшими бюджетоутворюючими підприємствами на території Солонківської ОТГ є: ТОВ «Тайл», ТОВ «Спільно Українсько-Італійське Підприємство "Дольчі Фантазії"», КП «Монтажне Управління № 6 "Електропівденьзахідмонтаж"», ТОВ «Мацько Трак Сервіс», ТОВ «Агропромислове підприємств "Львівське", ТОВ «Ю.Р.К.», ТОВ «СГП "Львівське"», ТОВ «Храніпекс» та ін.
Вагомий внесок в економіку громади приносять автозаправні станції, розташовані на території громади вздовж траси Київ – Чоп. У структурі дохідної частині бюджету нашої громади акцизний податок з пального становить 18,5 млн грн, але невідомо чи ці кошти будуть надходити у 2021 році.
Слід зазначити, що на території громади створені сприятливі умови для відкриття та розвитку бізнесу, також проводяться роботи для залучення в ОТГ нових підприємств.
А яка ситуація з будівництвом очисних споруд, каналізуванням сіл?
У нас заплановано у цьому році ввести в експлуатацію очисні споруди потужністю 200 кубів в добу і зараз розпочати будівництво очисних споруд на 500 кубів в добу. Таким чином ми повністю вирішимо питання каналізування в Солонці. Також плануємо проект очисних споруд у Малечковичах. У нас є проект на каналізаційні мережі – необхідно більше 50 млн грн, щоб повністю каналізували село. Ми спочатку робимо каналізацію, а потім будемо робити дороги.
Якщо ми протягом п’яти років не зробимо повністю каналізування, то може бути екологічна катастрофа. В інших близьких до Львова громадах своїх очисних немає, вони все перекачують у Львів, але це велика проблема і для міста. Тому ми вирішили зробити свої очисні. Є домовленість, що наступного року нам виділять гроші на завершення очисних та каналізування.
А які у вас стосунки зі Львовом? Як впливає така територіальна близькість до обласного центру?
Всі роки і зараз є проблема, що багато наших жителів працюють у Львові і податки також йдуть у Львів. Я вважаю, що податки мають йти за місцем проживання, це було б дуже справедливо. Ну але такі речі треба змінювати на законодавчому рівні.
Є ще інша проблема. У нас, наприклад, зараз буде приєднання Жирівської сільради, де є велике підприємство «Магік», але воно зареєстроване у Львові і податки йдуть до Львова. І вони не мають бажання перереєстровуватись. Якби такі фірми чи їхні відокремлені підрозділи були зареєстровані за місцем розташування, це було би дуже вигідно для громади, це також потрібно врегулювати на державному рівні.
Пригадую, в кінці минулого року вас перевіряла Державна аудиторська служба. Вони тоді заявили про те, що бюджет ОТГ не доотримав більше 13 млн грн. Як ОТГ могла чи не могла отримати ці кошти?
Справа у тому, що сьогодні населення ОТГ становить 15 тисяч мешканців, а фактично статистика показує 10,5 тисяч, бо рахують за формулою 2001 року. І якщо в нас індекс платоспроможності, який залежить від чисельності населення та надходження податку на доходи фізичних осіб, перевищує 1,1 , то держава вилучає кошти, так через цю розбіжність даних згідно розрахунків аудиторської служби у нас надмірно вилучили 5,2 млн. грн. реверсної дотації та ми недоотримали 1,6 млн інфраструктурної субвенції, ці кошти могли б вкласти в розвиток нашої громади. Ми подали у суд і доводимо, що у нас не правильно рахують жителів. Доводимо, що у на нашій території лише офіційно зареєстровано 15 тис. людей, а насправді проживає орієнтовно 20 тисяч.
Також у аудиторському звіті наводилася інформація щодо коштів, які б могли надійти в бюджет нашої ОТГ, це: близько 3,6 млн. грн. податку на нерухомість, 2,2 млн. грн. орендної плати та земельного податку через зміну нормативно-грошової оцінки землі та 300 тис. грн. від використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів. Ось і ці 13 мільйонів. Але це тільки розрахунки, фактично ці кошти отримати було практично неможливо через розбіжності у статистичних даних щодо кількості населення та недоліки податкового законодавства в частині адміністрування податків та відсутності повної бази даних.
Ви багато говорите про плани: добудувати школу, садочок, каналізацію тощо. Я так розумію, що ви знову виставлятимете свою кандидатуру на голову ОТГ?
Планую балотуватися і хотів би завершити ті всі роботи, які ми почали. Раніше я не відчував великого ентузіазму до роботи, бо не було стимулу. До об’єднання працювали, думали про наповнення бюджету, а кошти йшли в державний бюджет, а зараз є стимул використовувати кошти та працювати над збільшенням дохідної частини бюджету ОТГ. Хотілось б добудувати дитячий садок, каналізацію, дороги доремонтувати. Зараз приєднаються нові сільради, і там є багато проблем, які треба вирішувати, особливо в області культури. Мешканці тих сіл не вірять, що щось можна змінити, але ми вважаємо, що саме з культури треба починати.
На завершення з впевненістю хочу сказати, про те, що при завершенні об’єднання що з дев’ятьма селами в єдину громаду дасть можливість з впевненістю завершити розпочаті проекти існуючої на даний час громади та забезпечити впровадження нових.
Це дасть можливість наблизити стан інфраструктури сіл до європейського стандарту.