Кожного року 7 жовтня в багатьох країнах відзначають Всесвітній день метрополій. Приємно, що ця тема потрохи починає стосуватися і нас. Економічні дослідження показують, що левова частка світового ВВП створюється в найбільших світових агломераціях. Україна не виняток – більше 60% вітчизняного валового продукту утворюється в 7 найбільших містах, – так званих «мільйонниках». Відповідно будь яка держава зацікавлена у розвитку саме цих «зон зростання», які становлять основу її економічного добробуту.
Практика показує, що умови функціонування населених пунктів, близьких до великих міст відрізняються від умов функціонування територій, які розташовані за 20-30 чи більше кілометрів від мегаполісів. Згідно з даними соціологічних досліджень, які проводила Рада Європи у 2021 та 2023 роках більше половини мешканців навколишніх до Львова громад працюють у Львові, більшість з них користуються освітніми, медичними та іншими міськими послугами. Львів як магніт економічною силою тяжіння «притягує» сусідні ОТГ.
Окрім роботи громади пов’язані з великим містом інженерною мережею водопостачання та водовідведення. Отже ми, львів’яни і мешканці навколишніх громад, пов’язані між собою цілим клубком економічних, соціальних, транспортних та інфраструктурних ниток. Такі наші реалії, і відповідно місцева влада Львівської агломерації повинні робити усе, щоб максимально спростити життя своїм мешканцям, а також сприяти добросусідській, рівноправній та взаємовигідній співпраці.
Так і держава зобов’язана стимулювати гармонійний розвиток агломераційних територій, для створення більшої доданої вартості та покращення добробуту людей. Звичайно, можна не зважати на реалії і кожному розвивати своє «царство», але співробітництво піде на користь усім: удосконалить транспортну мережу, збільшить ефективність та покриття інженерної інфраструктури, покращить освітні та медичні послуги.
Одним з головних економічних міфів навколо теми агломерації є твердження про те, що навколишні громади фінансово «підживлюють» Львівську громаду. Мовляв, наші люди їдуть до міста, залишають там ПДФО, а в нас сплять та користуються соціальною інфраструктурою. Насправді ситуація трохи інша: соціологія Ради Європи від 2023 року стверджує, що близько 80 000 людей із сусідніх населених пунктів їздять до Львова на роботу. Якщо для спрощення візьмемо середню заробітну плату в розмірі 18 000 грн, то усі ці люди приносять в міську казну близько 260 млн грн. Ця цифра є умовною і думаю насправді реалії дещо скромніші. Проте не варто забувати, що згідно теперішнього бюджетного законодавства фінансово спроможні громади повертають в державний бюджет так звану реверсну дотацію.
Для Львова ця цифра є більшою ніж 1,2 млрд грн (!), що мінімум у 4,5 рази більше ніж умовне надходження від податку на доходи фізичних осіб від «нельвівських» працівників. Усі цифри, нагадую є приблизними і не враховують військовий час, але вони дозволяють бачити загальну картину. В більшості європейських країн, в тому числі усіх наших західних сусідів основним наповнювачем місцевого бюджету є податок на землю і податок на нерухоме майно. В Україні ці цифри поки незначні, але в перспективі це серйозний резерв зростання бюджетів громад. Ну і звичайно капіталізація нерухомості в селі біля великого і багатого міста є більшою, тому розвиток агломерації є вигідним для її учасників.
Дехто вважає, що агломерація чи метрополія – це приєднання навколишніх населених пунктів до великого міста. Насправді ситуація є протилежною – це можливість вибудувати «малим» громадам рівноправну та взаємовигідну співпрацю без загрози поглинання з боку «великої» ОТГ. Реформа децентралізації завершена, створені громади, більшість ОТГ навколо Львова є фінансово спроможними і відповідно немає жодного ризику і можливості «переграти» реформу.
Маючи формулу добровільного м’якого об’єднання громад навколо Львівської ОТГ можна претендувати на статус міжнародного мегаполісу із високим інвестиційним потенціалом для транснаціональних компаній. Адже Львів – просто велике місто на заході України, а Львівська агломерація – це територія більше 3000 км2 та близько 1,1 мешканців із розгалуженою інженерною мережею та високим рівнем трудових ресурсів та науковим потенціалом. А враховуючи військовий час та тилову роль Львова, Львівська агломерація має найбільші в країні перспективи у своєму розвитку, залученні коштів ЄС та міжнародних інвесторів задля покращення якості життя своїх мешканців.