У 17 років Михайло Грушевський записав у щоденнику, що хоче стати «ватажком гурту українського», який присвятить себе українській справі. Ці прагнення формувалися ще в дитинстві, зокрема під час родинних поїздок в Україну, хоча навчався майбутній історик у російськомовному середовищі на Кавказі. Про ранні роки Грушевського, вплив Холма на його світогляд і маловідомі сторінки біографії розповідає нова книжка заступника директора Підляського наукового інституту (Польща) Юрія Гаврилюка «Михайло Грушевський, народжений у Холмі». Її презентували у Львівському фотомузеї.
Уродженець української Холмщини
Михайло Грушевський народився в Холмі – місті, заснованому князем Данилом Романовичем, який згодом став королем Русі. Автор книжки коротко розповідає історію Холмщини – регіону, який протягом століть був одним із важливих осередків руського, а згодом українського культурного й релігійного життя. У XIII ст. Холм став центром православної єпархії. І ще у XVI ст., крім собору, у місті було чотири православні церкви, а русини були найбільшою національною громадою.
Майбутній історик народився у будинку колишнього монастиря піарів. У цій будівлі діяли навчальні заклади, зокрема класична гімназія та вчительська семінарія, де викладав його батько. У холмській гімназії, зокрема, навчався Михайло Косач – старший брат Лесі Українки.
Дитинство на Кавказі не завадило стати українським патріотом
Коли Михайлові Грушевському виповнилося два роки, сімʼя виїхала з Холма й згодом оселилася на Кавказі. Саме там Михайло вчився у гімназії і в ці роки зрозумів, що стане істориком. Навчання відбувалося російською, його батько теж викладав російську мову і літературу. Проте, як пише Юрій Гаврилюк, саме він привив синові любов до всього українського. Під час відпустки сімʼя їхала в Україну, де юнак знайомився з народними традиціями, культурою, фольклором.
У 17 років Михайло Грушевський написав у своєму щоденнику: «Гарно було би зробитись ватажком гурту українського, передовим бойцом усіх хлопців, любящих свою Вкраїну».
У книжці автор стисло і зрозуміло розповідає основні події біографії, впливи на формування молодого Грушевського. З неї можна дізнатися, чиї праці й авторитет найбільше вплинули на гімназиста Грушевського.
Традиційні методи навчання не виправдовують ваших очікувань? Альтернатива є! Дистанційна школа «Оптіма» пропонує інноваційний підхід. Комбіновані уроки, інтерактивні завдання, авторські матеріали – усе це не просто забезпечує високу ефективність навчання, але й формує в учнів цікавість до нового. Дізнайтеся, як вступити до дистанційної школи, та розпочніть захопливу подорож до знань!
Як Грушевський переосмислив історію України
Юрій Гаврилюк підкреслює, що «Історія України-Руси» та інші нариси Грушевського ламали традиційну схему бачення історії України крізь призму історії Росії. Зокрема, у статті «Хто такі українці і чого вони хочуть» (1917) Михайло Грушевський обґрунтував відмінність українців від росіян, які теж «признаються до нашої Київської Русі, від котрої пішла їхня освіта і культура».
Проте історик наголошує, що український народ має власну історію, мову, письменство і культуру й осібно пережив українську добу крізь століття, «путь боротьби за волю і рівність, якої не знали інші народності руські».
Як Михайло Грушевський вплинув на українську державну символіку
У добу УНР Михайла Грушевського обрали головою Української Центральної Ради. Тоді українським гербом став тризуб, який використовував ще князь Володимир Великий.
Львівський геральдист Андрій Гречило на презентації книжки наголосив, що Грушевський сприяв популяризації історичних українських символів, зокрема тризуба, завдяки своїй ілюстрованій «Історії України», виданій 1911 року. У ній були зображення печаток, монет і прапорів різних історичних періодів, які допомагали осмислювати традиції української державної символіки і могли вплинути на її затвердження Українською Центральною Радою у 1918 році. До слова, автором ілюстрацій до «Історії України» та автором герба УНР є художник Василь Кричевський.
Андрій Гречило наголосив, що Холмщина посідала важливе місце в історичних працях Грушевського. Навіть очолюючи Українську Центральну Раду, історик виступав за включення цього регіону до складу української держави.
Радянські переслідування і раптова смерть
Після поразки визвольних змагань Грушевський повернувся до наукової діяльності. У 1924 році він повернувся з еміграції до радянської України, працював у Всеукраїнській академії наук і створив науково-дослідну кафедру історії України. У березні 1931 року Грушевський вимушено переїхав до Москви. Невдовзі його заарештували за звинуваченням у керівництві так званим «Українським національним центром» – сфабрикованою радянськими органами справою, проте невдовзі звільнили з-під арешту.
Михайло Грушевський помер у листопаді 1934 року в Кисловодську після операції від сепсису. Обставини його смерті викликали запитання в дослідників. Його смерть настала у трагічний для України період, як підкреслює Юрій Гаврилюк, була свого роду «post scriptum до Голодомору 1932-1933 років та прелюдією масових розстрілів української інтелігенції у 1937».
Трагічно склалася й доля його єдиної доньки Катерини. Її заарештували в роки сталінських репресій, і вона померла в ув’язненні 1943 року.
***
Напередодні 150-річчя Михайла Грушевського у його рідному місті Холмі 2011 року хотіли встановити йому памʼятник. Тоді польська влада не була проти, але чомусь не вистачило волі українцям довести справу до кінця. Натомість цього року, з нагоди 160-річчя Михайла Грушевського, за словами учасників урочистостей, холмська місцева влада проігнорувала заходи на вшанування українського історика, який там народився.
Книжку «Михайло Грушевський, народжений у Холмі» надрукував видавничий дім «Памʼятки України». Текстовий виклад супроводжується багатими ілюстраціями документів та фотографіями. Головний редактор Анатолій Сєріков наголосив, що під час підготовки книжки вперше застосували методику промт-реставрації архівних зображень за допомогою штучного інтелекту.