Михайло Коцюбинський належить до світочів української літературної класики. Його легендарні «Тіні забутих предків» знайшли відгомін в різних галузях культури – театрі, кіно, музиці, мистецтві, моді. Його біографія найбільше пов’язана з Вінниччиною та Чернігівщиною, але на літературний шедевр його надихнули українські Карпати. Але цікаво також дізнатися, якою людиною був письменник у звичайному житті, ким та чим надихався, яке дозвілля любив та куди мандрував. Розповідаємо цікаві факти про Михайла Коцюбинського та як кохання стимулювало його творчість.
Перша закоханість у духовному училищі
Михайло Коцюбинський народився на вінницькому Поділлі. Його батько був службовцем у державних установах, а мама походила з молдавських дворян. Вдома розмовляли російською, але няня навчила його українських народних пісень. Біографи переповідають історію, як хворий 9-річний Михайлик у гарячці почав розмовляти українською. Згодом він більше цікавився українською мовою і навіть почав писати нею пісні на народний лад.
Михайла віддали вчитися у Шаргородське духовне училище, та священником він не став. Вже тоді він зустрів свою першу музу: 12-літнім юнаком закохався у 16-річну дівчину. Щоб добитися її уваги, він вирішив взятися за розум і читав багато книжок, щоб стати «великою людиною». Його перше кохання не стало обраницею на все життя, та з того часу Михайло Коцюбинський особливо полюбив творчість Тараса Шевченка та Марка Вовчка. Це спонукало до остаточного професійного вибору: стати письменником.
Кожна дитина є особливою, і «Оптіма» це розуміє. Дистанційна школа забезпечує індивідуальний підхід до кожного учня, враховуючи особистий темп і бажаний спосіб навчання. Завдяки досвідченим педагогам та інноваційним технологіям діти отримують якісні знання, які залишаються з ними на все життя. «Оптіма» – надійний партнер у підготовці до успішного майбутнього!
Втім, ці ж книжки Шевченка стали й причиною проблем. У 1883 році під час домашнього обшуку у Михайла поліція виявила та конфіскувала рукописні заборонені твори Кобзаря. Коцюбинського внесли у список «неблагонадійних» та почали відстежувати.
Через скрутні сімейні обставини Михайло не міг продовжити навчання і був змушений дбати про родину. Він почав підробляти репетитором. А для кар’єрного розвитку склав екстерном іспит на народного учителя при Вінницькому реальному училищі.
Невдалий дебют в літературі
Перші літературні проби Коцюбинського були невдалі. Оповідання «Андрій Соловійко, або Вченіє світ, а невченіє тьма» (1884) критика оцінила доволі скептично. Ба більше, жорстокий рецензент рекомендував йому покинути творчість. Та Коцюбинський не зважав на «шпильки» – і правильно зробив. Хоча це похитнуло його впевненість у власних силах: наступні твори він не пропонував до друку і писав «у шухляду».
Знайомство з Іваном Франком додало початківцю сміливості. Після візиту до Львова Коцюбинський почав співпрацювати з тутешніми журналами, а перший після довгої перерви вірш «Наша хатка» опублікував в 1890 році. Письменники впродовж всього життя підтримували дружні стосунки. Коцюбинський відвідував Франка по дорозі на італійський курорт, вони часто бачилися на відпочинку у Карпатах. У Львові також видали збірки творів Коцюбинського.
У робочих відрядженнях збирав матеріал для оповідань
Щоб заробляти на хліб, Коцюбинський несподівано долучився до роботи Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Однак відрядження в села Бессарабії, Таврії та Криму збагатили його досвід – свої спостереження він використав як матеріал для циклу «молдовських» і «кримських» оповідань.
Коцюбинський працював у редакції житомирської газети «Волинь», а згодом остаточно переїхав у Чернігів, де влаштувався чиновником у державних установах. Він знав 10 іноземних мов (російську, польську, французьку, італійську, румунську, татарську, турецьку та циганську), тому часом брався і за переклади.
Дружина-революціонерка
Михайло одружився Вірою Дейшею. Вона теж походила зі шляхетного роду з козацьким корінням. Віра була освічена, громадсько активна, брала участь у революційних гуртках і навіть відсиділа 7 місяців у в’язниці за політичну активність. Дружина була першою читачкою творів Коцюбинського.
У подружжя народилося четверо дітей: Юрій, Оксана, Ірина, Роман. Сім’я часто приймала у своєму домі молодих літераторів: до них навідувалися Василь Блакитний, Микола Вороний, Павло Тичина.
Коханка-росіянка
Втім, з часом письменник знайшов інше велике кохання поза сім’єю – молодшу на 16 років колегу Олександру Аплаксіну родом з Росії. Їм складно було зустрічатися: здебільшого закохані прогулювалися за містом, а найбільше листувалися.
Їхня особиста кореспонденція стала важливим джерелом інформації про Коцюбинського. Адже там було не лише інтимне муркотіння, але й обговорення поточних справ і творчих планів. Цікаво, що з коханкою Коцюбинський листувався російською, з дружиною – українською. Збірку понад 300 листів Коцюбинського до Аплаксіної згодом видав Інститут української літератури.
Коли дружина дізналася про зраду, змусила Михайла пообіцяти, що він залишиться в сім’ї.
В Італію – за здоров’ям, в Карпати – за натхненням
Здоров’я письменника часто підводило: він мав ваду серця, астму і туберкульоз. У 1911 році «Товариство прихильників української науки, літератури і штуки» призначило Михайлові Коцюбинському довічну стипендію, щоби він більше не працював, а займався творчістю.
Через потребу у теплому кліматі Коцюбинський часто їздив в Італію на острів Капрі та в інші країни Європи. Згодом полюбив відпочинок у Карпатах. Під час своїх літніх вакацій у Криворівні спілкувався з Іваном Франком та етнографом Володимиром Гнатюком. Разом вони збирали на Гуцульщині матеріал для його найвідомішої повісті – «Тіні забутих предків». Згодом цей твір став ще одним шедевром світового рівня – фільмом режисера Сергія Параджанова.
У листі до Євгена Чикаленка Коцюбинський писав про Гуцульщину: «Яка тут велична природа, який цікавий народ гуцули, з багатою, своєрідною психікою, з буйною фантазією, дивними звичаями і мовою. Нарід скрізь поганський, що живе серед різнорідних злих духів, з якими веде боротьбу од пелюшок до смерті. Первісні номади, вони так тісно зв’язали своє життя з худобою (маржиною), що творять одну сім’ю. Само християнство послужило, здається, їм на те тільки, щоб закрасити культ поганства. Очевидячки, за такий короткий час годі зрозуміти як слід таке оригінальне життя, але що можна, те роблю і сподіваюся трохи використати свої враження».
Письменнику із Сіверщини дуже подобалася Криворівня, він хотів купити земельну ділянку на пагорбі над капличкою, щоб збудувати дачу. Домовилися з Володимиром Гнатюком звести будинок на дві сім’ї. Та підвело здоров’я.
Помер письменник у квітні 1913 року. Його поховали на чернігівській Болдиній горі, де він любив прогулюватися. Його останній твір «Хвала життю!» символічно проголошував перемогу життя над смертю, що, зрештою, йому і забезпечили його твори. Адже слава і популярність довговічніші, ніж фізичне життя.
Загалом Коцюбинський став одним із першим модерністів в українській літературі, творцем психологічної прози. Його часто називають літературним імпресіоністом, хоча новели мають також ознаки неоромантизму.
Цікаві факти про Михайла Коцюбинського
- Коцюбинського називали «Сонцепоклонником» або «Соняхом». Його численні мандри давали натхнення не тільки від нових знайомств, але й спостереження різноманітної природи. Її він по-філософськи осмислював у творах і наголошував на тісному зв’язку й єднанні людини і природи.
- На березі Південного Бугу в селі Сабарів біля Вінниці є «камінь Коцюбинського» з цитатами письменника. Вважається що тут він писав свої твори. Сюди часто навідуються за натхненням.
- Письменник акліматизував в Україні італійський сорт гвоздик, який назвали на його честь. 1909 року він привіз квіти до Чернігова, звідти «Гвоздики Коцюбинського» розійшлися по всій Україні.
- Письменник любив гарно одягатися. Він поєднував вишиванку зі стьожкою в комірі, широкі штани, смушеву шапку та чумарку (верхній одяг з широким кроєм). Коцюбинський власноруч вибирав і купував тканину. Міг припасувати червоний шовковий пояс до штанів з голубої китайки та жупана. Лацкан свого робочого піджака завжди прикрашав бутоньєркою з живими квітами.
- Між селами Криворівня та Верхній Ясенів у Карпатах, де любив відпочивати письменник, відкрили артпростір «Коцюбинський».
За матеріалами з Вікіпедії, МАН, «Українки», «Фотографій старого Львова», чернігівського та вінницького музеїв Коцюбинського