Завтра, 15 вересня, о 10:00 у залі Палацу мистецтв у Львові пройде панельна дискусія «Діалог цивілізацій» у межах обговорення «Уроків Чеслава Мілоша для України». участь дискусії візьмуть відомі інтелектуали та історики з України, Польщі, Росії тощо. «Мілош дуже важливий нам, як модель», – наголошує історик Ярослав Грицак, який модеруватиме дискусію.
14 вересня на прес-конференції Ярослав Грицак розповів, що ідею провести дискусію щодо значення Чеслава Мілоша для України висунула президент Форуму видавців у Львові Олександра Коваль, а згодом ця ідея переросла в основну тему цьогорічного форуму. Це пов’язано, зокрема, і з тим, що цього року Сейм Польщі оголосив 2011 рік Роком Мілоша.
«Мілош – з території так званого пограниччя – між Москвою та Берліном, де людина рідко мала свій голос. Немає випадків, щоб автентичний голос з пограниччя звучав так сильно, як голос Мілоша», – сказав Ярослав Грицак.
Він наголосив: «Мене вразило в його творах те, що часто основною дійовою особою в них є диявол, який присутній на території пограниччя. Вперше він зустрічає диявола в Києві, на вокзалі…. Згодом – коли приходить Червона армія… В нас цієї історичної пам’яті не існує, її в нас абсорбувала Москва. Великі міста і центри не розуміють цього. А Мілош все життя пробував це казати».
На батьківщині Мілоша, у Польщі, зі слів історика, до нього ставились негативно до моменту присудження Чеславу Мілошу Нобелівської премії.
«Мілош говорив своїм голосом не за себе, а за весь пограничний регіон. Те, що Мілош пише – дуже українська ситуація. Мілош – дуже важливий нам, як модель. Українському суспільству потрібні такі символи, як Мілош, в тому числі. Тому наша ідея (дискусії) – показати, що головна трагедія пограниччя – сутичка цивілізацій, кровавих цивілізацій, у якій видно обличчя диявола. Нам треба зрозуміти, що у такій ситуації робити, яким голосом говорити», – сказав Ярослав Грицак.
З його слів, учасники дискусії – інтелектуали з різних країн, деякі знали Чеслава Мілоша особисто. Основні доповідачі зустрічі – Анджей Менцвель (Польща), Борис Дубін (Росія), Мирослав Попович (Україна), Рустем Жангожа (Україна). Їх Грицак назвав найбільшими лібералами своїх країн.
Один з координаторів зустрічі Ігор Марков зазначив, що Чеслав Мілош був представником великої генерації еліти Центрально-Східної Європи, яка вже зникає.
«Ми сьогодні – на цивілізаційному пограниччі, і, очевидно, діалог і примирення – це в першу чергу діалог цивілізацій для нас. Завтрашня дискусія має стати платформою для такого діалогу», – сказав Ігор Марков.
Як інформував ZAXID.NET, дискусія «Діалог цивілізацій» в рамках проекту «Уроки Мілоша для України» є головною дискусією Форуму видавців 2011 року.
Довідка:
Чеслав Мілош (пол. Czesław Miłosz; 30 червня 1911, с. Шетеняй, Кейданський район, Литва – 14 серпня 2004, Краків) - польський поет, прозаїк, перекладач, есеїст, літературознавець, дипломат, юрист. У 1951-1993 рр. перебував на еміграції. Лауреат Нобелівської премії з літератури 1980 року. Лауреат Нейштадтської літературної премії (Neustadt International Prize for Literature, 1978). Кавалер ордену Білого Орла. Брат Анджея Мілоша, режисера-документаліста, публіциста, перекладача.
Навчався у Вільнюському університеті (спочатку на полоністиці, потім - на правничому факультеті). Дебютував як поет у Вільнюсі на шпальтах університетського часопису Alma Mater Vilnensis. Працював на Польському Радіо у Вільнюсі (Вільно), але був звільнений за звинуваченнями в підтримці прагнень приєднання Вільнюса до Литовської Республіки та у діяльності на користь білоруської культури.
Після Другої світової війни працював у дипломатичних установах комуністичної Польщі в США та у Франції як аташе з питань культури. 1951 року одержав право політичного притулку у Франції. Під час перебування на еміграції в Парижі співпрацював з Літературним інститутом Єжи Ґедройця в Мезон-Лаффітт, де і виходили друком усі його тодішні твори.
Протягом 20 років – професор слов'янських мов і літератур в університеті Каліфорнії (Берклі, США). Професор Гарвардського університету.
Похований у Крипті (Пантеоні) Заслужених Поляків (у підземеллях костелу монастиря паулінів на Скалці, Краків).