Міністерка освіти та науки України Ганна Новосад відхилила пропозиції міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярта щодо навчання угорців на Закарпатті української мови. Про це повідомили у прес-службі МОН у п’ятницю, 7 лютого.
«Ми закриваємо політичні дискусії щодо мовного питання для шкіл з мовою навчання нацменшин і зосереджуємося на роботі з вчителями та методистами», – зазначила Новосад.
Вона додала, що міністерство поважає право кожної дитини вивчати рідну мову. Втім мета відомства – щоб усі українські діти незалежно від їхнього етнічного походження володіли державною мовою.
Зазначимо, що Сійярто запропонував Новосад прирівняти угорську до мови корінного народу та збільшити кількість годин на вивчення української, але не за допомогою інших предметів, а за допомогою збільшення годин на предмет «Українська мова».
На думку Новосад, дітям доведеться навчатись 7 днів на тиждень, якщо збільшити кількість годин на «Українську мову» без зменшення кількості предметів.
Також міністерка додала, що визнання угорської нацменшини корінним народом — це політичне питання, яке наразі не варто підіймати.
Ганна Новосад також в принципі не підтримала ідею Сійярто щодо зміни відсотків викладання державною мовою в угорських школах.
«Закон «Про повну загальну середню освіту», з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії, виписав збалансовану систему, за якою поступово відбувається збільшення відсотку предметів, що викладаються українською. Які предмети вивчати державною – рішення школи. Це оптимальний варіант», – завила міністерка.
Як повідомляв ZAXID.NET, 2017 року відносини між Україною і Угорщиною зіпсувалися, коли Верховна Рада прийняла закон про освіту. Угорцям здалося, що він обмежує права їхньої діаспори в Закарпатській області. Через це МЗС Угорщини почало блокувати участь України в заходах НАТО.
Закон «Про повну загальну середню освіту» парламент прийняв 16 січня. У ньому йдеться про те, що мовою навчання в закладах загальної середньої освіти є державна, а представники корінних народів України мають право здобути повну загальну середню освіту мовою корінного народу поряд із державною мовою. Натомість представники нацменшин можуть здобути початкову освіту мовою нацменшини поряд із державною.
У представників, які належать до нацменшин, мови яких є офіційними мовами ЄС, у 5 класі повинні мати не менше, ніж 20% навчання державною мовою із щорічним збільшенням цього обсягу: не менше, ніж 40% у 9 класі. Щоб здобути профільну середню освіту, представники повинні мати не менше, ніж 60% навчання українською.
Раніше міністерка освіти Ганна Новосад пояснила, що російськомовні школи перейдуть на українську мову навчання з вересня 2020 року. А школи з мовами нацменшин, які належать до мов Євросоюзу, — з вересня 2023 року.