Мінрозвитку планує відмовитися від екологічної перевірки великих проєктів

Відмова від екологічної оцінки на ранніх етапах створює загрозу як екології, так і економіці

19:40, 25 березня 2026

У Міністерстві розвитку громад та територій підготували проєкт постанови щодо експериментального впровадження планів стійкості, який може скасувати низку важливих екологічних та економічних процедур. Відповідна постанова ще не оприлюднена, проте вже доступна для ознайомлення представникам влади та експертам. Про це пише громадська ініціатива «Голка».

«Якщо уряд прийме цю постанову, то це дійсно дозволить швидше розпочати великі проєкти, бо так знищиться етап контролю за екологічними вимогами. Але на стадії реалізації проєктів запобіжники і далі існують. Таким чином, у нас зростають не лише екологічні, а й економічні ризики», – зазначив аналітик громадської ініціативи «Голка» Георгій Могильний.

За словами експерта, відмова від екологічної оцінки на ранніх етапах створює загрозу як екології, так і економіці. Стратегічна оцінка довкілля допомагає виявити потенційні проблеми на початковому етапі. Без таких процедур великі проєкти матимуть загрози залишатися незавершеними через непередбачувані проблеми.

У Закарпатті вже готуються масштабні проєкти, зокрема будівництво вітрових електростанцій. Як зазначають у Міністерстві розвитку на запит «Української природоохоронної групи», регіональна військова адміністрація підготувала комплексний план стійкості для області, який передбачає введення в експлуатацію цих об’єктів. Попри можливе скасування стратегічної екологічної оцінки, Департамент систем життєзабезпечення наголошує на обов’язковому інформуванні громадськості.

Скриншот громадської ініціативи «Голка». Уривок з відповіді Міністерства розвитку громад та територій на лист «Українській природоохоронній групі»

«Якщо уряд прийме нову постанову і знищить оцінку впливу на довкілля на ранньому етапі, то про своєчасне, адекватне та ефективне інформування громадян не може бути й мови. Зараз таку процедуру проходить будівництво ВЕС на полонині Красна і на Свидовці та інших хребтах. Якщо ця постанова буде прийнята, то вже завтра вони можуть почати рити котловани під фундаменти, не завершуючи процедуру», – наголошує керівник експертного відділу «Української природоохоронної групи» Петро Тєстов.

Громадська організація нагадує, що на полонині Руна триває будівництво ВЕС, яке пов’язують із бізнес-інтересами колишнього народного депутата і «регіонала» Максима Єфімова. Виробництво вітряків перенесли з Краматорська до Закарпатської області.

У 2025 році Верховна Рада ухвалила закон «Про Закарпаття», який передбачає особливий порядок примусового відчуження земель в Ужгородському районі. Зазначається, що нові норми створюють ризики незаконної вирубки лісів та сприяють створенню корупційних схем із купівлею нерухомості за бюджетні гроші за цінами у 3-3,6 раза вищими за ринкові, порушуючи при цьому положення Конституції.

Фото громадської ініціативи «Голка». Народні депутати з Закарпаття Роберт Горват, Валерій Лунченко, Василь Петьовка, Владіслав Поляк, які представляють область у Верховній Раді, підтримали скандальний законопроєкт.

До слова, ветеран та еколог Андрій Тупіков закликає підписати петицію щодо захисту Карпат, яку перед тим чотири рази не реєстрували. У петиції він закликає президента невідкладно подати до Верховної Ради законопроєкт, який має врегулювати особливі умови сталого розвитку Карпатського регіону та забезпечити охорону його природних комплексів, ландшафтів і культурної спадщини. Зокрема, ініціатива передбачає заборону суцільних рубок лісів, масштабного будівництва та розміщення інженерної інфраструктури на висоті понад 1000 м, а також на інших територіях, що мають ключове значення для збереження біорізноманіття та водних ресурсів.