Вони з самого початку були зрадницькими по суті: Росія і терористи отримали все - Україна нічого. Хіба що "мирну" PR-кампанію Банкової під парламентські вибори. Але...
Надто кривавими і небезпечними для України виявилися наслідки отих "мирних угод". За період з 5 вересня:
- Росія понад 2700 разів порушила режим припинення вогню;
- убито 135 наших солдат;
- поранено 586 наших військових;
- убито понад 80 цивільних громадян, у тч дітей;
- Росія додатково окупувала (Україна здала) майже 3000 квадратних кілометрів території Донбасу;
- Росія закріпилася на Донбасі інституційно - після Мінських угод там проведено "вибори", тепер там свої президенти, парламенти, урядові структури, ради безпеки;
- Росія змусила Україну визнати і сплатити усі газові борги, ще з часів Януковича, і знову підсадила нас на "газову голку" на вигідних лише для себе умовах, при тому що безкарно захопила наші ресурси в Криму на трильйон доларів;
- Росія не вивела з нашої території ні свої війська, ні техніку;
- Росія не дозволила нам відновити контроль над державним кордоном;
- Росія зміцнила своє військове угруповання на нашій території технікою і людьми, безконтрольно завозила все, що хотіла, крім того підтягнула додаткові війська до наших кордонів - і тепер може в будь-який момент розпочати потужні наступальні дії, або тиснути з позиції сили за столом переговорів.
Що робити? Змушений повторити те, про що говорив постійно усі ці місяці війни:
1) визнати нарешті війну - війною, ввести режим воєнного стану на території восьми областей півдня і сходу країни (Харків, Донецьк, Луганськ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Херсон, Миколаїв, Одеса), оскільки є загроза воєнного вторгнення саме в ці області, згідно путінського плану "Новоросії" та "сухопутного коридору" для розблокування Криму;
2) згідно Закону, утворити Ставку Верховного головнокомандувача для скоординованого управління обороною країни від зовнішньої агресії; не лише військами - саме обороною, із залученням усіх необхідних матеріальних ресурсів і задіянням усіх урядових структур;
3) згідно Закону, Президентові взяти управління обороною країни на себе особисто; включитися в процес підготовки, прийняття і реалізаціі усіх рішень з питань оборони не епізодично (на полях коаліційних торгів), а на постійній основі;
4) згідно Закону, віддати парламенту усі його питання формування коаліції, Уряду, розподілу посад у новій Раді; залишити за Президентом виключно силовий блок, необхідний для оборони країни і боротьби з корупцією;
5) негайно зупинити мародерство - багатомільярдні крадіжки і махінаціі з гривнею в Нацбанку і Уряді;
6) денонсувати Мінські угоди як недотримані й порушені Росією;
7) задіяти усі можливі механізми дипломатії для поновлення міжнародних переговорів з Росією виключно у Женевському форматі - за участю США і Євросоюзу. Партійно-політичні ігрища треба завершувати, досить уже PR-технологічних мантр про "партії миру" та "партії війни"! Ситуація з економікою і обороною країни вкрай небезпечна і потребує рішучих, добре скоординованих дій.