Мирослава Скорика поховали на Личаківському кладовищі

15:47, 5 червня 2020

У Львові попрощалися з композитором, музикознавцем та Героєм України Мирославом Скориком. У п’ятницю, 5 червня, відбувся чин похорону у Архикатедральному Соборі Святого Юра, а далі процесія вирушила на Личаківське кладовище.

Як повідомили у прес-службі ЛМР, під час прощання мер Львова Андрій Садовий зазначив, що Мирослав Скорик житиме серед нас вічно у своїй творчості.

«Коли ми виходили із Собору Святого Юра, лунали оплески. Коли ми прийшли сюди, на Личаків, тут співають птахи. Так яскраво птахи ще ніколи не співали тут. В цьому світі, напевно, дуже багато речей поєднано. Я не був таким близьким до нашого маестро, але кожна людина, яка до нього дотикалася, вона його завжди любила. Він не мав недругів, він усіх любив. Його музика — живильний бальзам на душу: коли ти маєш поганий настрій, сум, просто вмикаєш і слухаєш — і з’являється гармонія, блаженство.

Є люди, які ніколи від нас не відходять. Тому що вони на цьому земному шляху створили так багато, що ми будемо пам’ятати їх століттями, тисячоліттями. І музика Скорика — це насправді візитівка Львова», — сказав мер Львова Андрій Садовий.

Фото ЛМР

Поховальна процесія пройшла за маршрутом: вул. Листопадового Чину — вул. Устияновича — вул. Бібліотечна — вул. С. Бандери — вул. Коперника — пл. Міцкевича — пл. Соборна — вул. Пекарська — вул. Мечникова до Личаківського кладовища. Похорон також транслювали наживо на сторінці Собору Святого Юра. Похорон і прощання відбувалися з дотриманням усіх карантинних норм та обмежень.

Нагадаємо, вчора домовину з тілом Мирослава Скорика привезли до Львова, й у Архикатедральному Соборі Святого Юра відбувалося прощання з композитором. Сьогодні відбувся Чин похорону та поховання на Личаківському кладовищі.

Як раніше повідомляв ZAXID.NET, 1 червня, на 82-му році життя відійшов у вічність український композитор та музикознавець, основоположник української естрадної пісні Мирослав Скорик.

Він народився 13 липня 1938 року у Львові, його батьки отримали освіту у Віденському університеті, а бабця була рідною сестрою оперної співачки Соломії Крушельницької.

З 1963 року Мирослав Скорик почав працювати викладачем Львівської консерваторії на кафедрі теорії музики і композиції. У цей час особливу частину його творчості складають естрадні пісні «Не топчіть конвалій», «Намалюй мені ніч» та ін. У 1964 р. Скорик написав музику до культового фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», а з музики до фільму «Високий перевал» режисера Володимира Денисенка походить його знаменита «Мелодія».

Серед його творів – одноактний твір за віршем Івана Франка «Каменярі», «Карпатський концерт» (1973), Концерт для віолончелі та симфонічного оркестру (1983), балет «Повернення Баттерфляй», цикл прелюдій та фуг для фортепіано, «Диптих» для камерного оркестру, ще два фортепіанні і чотири скрипкові концерти та багато інших творів. У репертуарі Львівської опери – його опера «Мойсей».

У 2004 році йому присвоїли звання «Львів’янин року». Мирослав Скорик – герой України, народний артист України, лауреат премії ім. Тараса Шевченка, кандидат мистецтвознавства, співголова Спілки композиторів України в 2006-2010 роках, художній керівник Київської опери (2011-2016).