Віднедавна за зеленими насадженнями Львова доглядають міські садівники. Раніше такої посади не було, але, як запевняють у міському управлінні екології, вона дуже необхідна. Тож оголосили конкурс, на який надійшло понад 60 заявок.
18 кандидатів запросили на співбесіду та дали практичні контрольні завдання.
«У першу чергу ми дали завдання багатоетапне, яке полягало в тому, щоб обстежити цілу вулицю і дати рекомендації, що там замінити, що підтримати, що посадити. Друге завдання — догляд за парком. Кожен мав розповісти, що потрібно вдосконалити у догляді за цим парком, з переліком робіт», – розповіла начальниця міського управління екології Олександра Сладкова.
Тож на роботу й взяли тих дев'ятьох, які із завданнями впоралися найкраще. Зарплата міського садівника від 12 до 16 тисяч гривень на місяць.
«Оскільки є 6 районів, то в нас є 6 садівників для районів і троє садівників для парків: імені Франка, один для парків Залізна вода і Снопківського, вони близько територіально. І ще є садівник у парку Горіховий гай», – додала Сладкова.
Один із дев'ятьох міських садівників – Максим Кошельник. Він доглядає рослини Галицького району. Чоловік ще й байкер, тож на роботу їздить на своєму двоколісному.
«Вже дехто мене на звук впізнає. Дуже часто, коли я проїжджаю повз працівників якихось наших підрядників чи ЛКП, люди припиняють роботу, вітаються, ми спілкуємося, бажаємо один одному гарного дня і я їду дальше», – розповідає садівник Максим.
Він поєднав дві найбільші пристрасті — байк і садівництво. Любов до рослин – родом із дитинства. До садівництва привчив дідусь.
«Мій дідусь, вже нині покійний, дуже любив біля свого приватного будинку влаштовувати квітники. У нього була безмежна кількість сортів, видів всіх можливих рослин, які тільки можна було в той час знайти. Відповідно, мене теж з дитинства долучали, бо щоб воно гарно виглядало, потрібно було вкладати дуже багато праці», – згадує Максим Кошельник.
Тож Максим цій справі присвятив вже 16 років свого життя. Зараз опікується рослинами у Галицькому районі. Хоч і в обов'язки міських садівників входить здебільшого інспектування та контроль, Максим дуже радіє, коли може зробити щось власними руками. А ще додає: у цій справі для нього головне не гроші.
«У приватному секторі можна заробити значно більше. Але це, знаєте, можливість самореалізуватися, якісь зміни внести, щоб наше суспільство почало сприймати цю роботу по-іншому і могло з часом насолоджуватись результатами», – додає Максим.
А ще, каже, їхня робота кропітка та непомітна на перший погляд.
«Результати нашої роботи практично не видно, бо це просто здорове дерево, про яке нічого не скажеш, дерево та й дерево. А от якщо якесь дерево гине, то зразу хто винен», – додає садівник.
Чоловік має безліч ідей, як зробити Львів зеленішим і красивішим. А ще має мрію: «Щоб усі сквери, вулички, парки були поєднані між собою. Щоб можна було вийти чи виїхати велосипедом, наприклад, від дому і до якоїсь локації безперервно проїхати в тіні гарних дерев».