Пересуватися містом можна і потрібно по-різному. Когось влаштовує ходьба пішки, хтось вважає зручною їзду на ровері, на самокаті чи на автомобілі, а хтось не уявляє жодного дня без трамвая, тролейбуса чи автобуса.
Львівський трамвай
Про львівський трамвай можна розповідати дуже довго. Це найстаріший, найбільш асоційований зі Львовом транспорт. Перший трамвай у Львові був кінним, він почав курсувати містом ще в кінці 1870-х років, і його обслуговувало Трієстинське кінне товариство. Перший маршрут пролягав від залізничного вокзалу через нинішній проспект Свободи до площі Митної, промалювавши «туристичний» шлях для майбутніх поколінь. І новий транспорт був настільки популярним, що лише за перший рік перевіз півтора мільйона пасажирів.
31 травня 1894 року у Львові відкрили регулярний рух другого в Україні (після Києва) і четвертого в Австро-Угорщині електричного трамвая. Цю інновацію спочатку болісно сприймали працівники кінного трамваю, які боялися втратити роботу. Втім прогрес не зупиниш, і електричний трамвай почав стрімко набирати популярності. До Першої світової війни у Львові було вже 10 трамвайних маршрутів, вартість проїзду складала 5 центів.
У 1921-1922 роках на базі депо на Вулецькій рогатці (перехрестя вулиць Сахарова, Гвардійської, Вітовського, Коперника і Нечуя-Левицького) облаштували трамвайні вагоноремонтні майстерні. Ремонтне депо на Сахарова успішно виконувало своє призначення та працювало кілька десятиліть. Сьогодні це місце перетворюють на цікавий простір Lem station.
Їздите трамваєм? У коментарях під відео пишіть, чому обираєте саме цей вид транспорту
Сьогодні трамвай у Львові – найбільш ефективний не лише з фінансової точки зору, а й екологічності. Для зменшення викиду СО2 від транспортних засобів у місті, трамваї - ідеальне рішення. Тому зупинятися у розвитку трамвайної мережі було б нелогічно. У планах – розбудувати трамвайну мережу до АС-2, Галицького перехрестя, Щурата, до Рясного, та автовокзалу, щоб трамвай мав якісніше покриття районів Львова. Більш далекий план –з'єднати колією вул. Княгині Ольги з Вернадського через Трускавецьку, АС-1, землі Зубри.
Для комфортного курсування трамваю необхідна відповідна інфраструктура. Сьогодні у місті ремонтуються два відтинки трамвайної колії, які перебували у вкрай поганому стані – це вулиці Бандери та Шевченка. Наступна на черзі – вулиця Вітовського з площею Франка. І лишається ще виділена лінія на Сахарова та Княгині Ольги. Якщо ці ремонти зроблять у найближчі роки, то у нас буде маже ідеальна трамвайна лінія в місті і точно найкраща серед українських міст.
Молодший брат трамвая – тролейбус
Тролейбус – це ще один крутий екологічний транспорт, який, на щастя, у Львові зараз активно розвивають. Перший тролейбус почав курсувати містом у 1952 році: від вокзалу до площі Міцкевича, при цьому їздив він кожні 20 хвилин. Потім з’явилися нові маршрути, а через 10 років ЛАЗ випустив свій перший тролейбус «Дружба».
У Львові в 60-х роках вже діяло 7 тролейбусних маршрутів, і тоді вирішили збудувати тролейбусне депо на вул. Артема (нині Володимира Великого). Саме тоді проклали нову вулицю, яка отримала назву Тролейбусна. У 60-х роках місто почало закуповувати чеські тролейбуси Škoda, а до 1982 року чеська компанія уже поставила в тролейбусне депо Львова 252 машини. Всередині 90-х ЛАЗ знову випустив свої тролейбуси, але вони виявились недовговічними.
Зараз тролейбусний рух у Львові активно розвивається. У 2019 році місто отримало 50 нових великих і комфортних тролейбусів «Електрон», і це ще не межа. Реконструюється контактна мережа на вул. Кульпарківській, є проекти на реконструкцію контактної мережі на Стрийській, Зеленій, Тролейбусній, які теж мають незабаром розпочатися. Також місто чекає нового електробуса «Електрон», яких мають виготовити 200 одиниць за три роки. Також місто планує закупити 100 тролейбусів з автономним ходом, втім наразі невідомо, коли саме ми їх отримаємо. Запишу на цю тему відео, тому підписуйтесь на мій YouTube-канал. Тролейбус з автономним ходом в реаліях Львова – це оптимальне рішення, оскільки є велика мережа, але в декількох напрямках її не вистачає 3-5 км. У такому випадку тролейбус зможе курсувати на батареї, або частину маршруту тролейбусів можна буде планувати через вулиці, де відсутня контактна мережа. Окрім того, тролейбуси зможуть об’їжджати ДТП чи будь-які інші перешкоди на дорозі.
У коментарях до відео пишіть, на яких вулицях Львова вартувало б запустити тролейбус?
Щоб користуватись тролейбусом, як і іншим громадським транспортом, було зручніше, у місті облаштовують спеціальні виділені смуги. Деякі водії приватного транспорту досить болісно сприймають такі нововведення, втім сподіваюсь, з часом усі звикнуть до того, що громадський транспорт має бути у пріоритеті. Один тролейбус може перевезти 100 пасажирів, а уявіть, скільки треба автомобілів, щоб перевезти таку ж кількість людей? А якщо я вам скажу, що у Львові на 100 автомобілів їде 150 людей, то скільки тоді буде авто замість одного тролейбуса?
І наші улюблені автобуси
Хоч автобуси – далеко не перший громадський транспорт Львова, втім сьогодні він є найпопулярнішим серед мешканців. Перший автобусний маршрут «А» запрацював у Львові ще у квітні 1928 року. Автобус марки «Лянчія» курсував між костелом Ольги та Єлизавети та аеропортом на Скнилові.
По завершенні Другої світової війни у Львові запрацював Львівський автобусний завод (ЛАЗ), який випустив перший автобус в 1956 році, щоправда на базі існуючих автобусів Mercedes-Benz та Neoplan Bus Gmbh. Автобус ЛАЗ виготовляли упродовж 46 років – вони стали однією з візитівок Львова і великою частиною історії міста. Щоправда, після розпаду Радянського Союзу потужність заводу пішла на спад, а після Євро-2012 підприємство остаточно згасло.
Після здобуття незалежності у Львові з’явились перші приватні перевізники, і лише у 1995 році створили львівське комунальне підприємство АТП-1, яке мало в розпорядженні 26 автобусів ЛАЗ. Уже трішки пізніше у нас з’явилися легендарні «пижики» – автомобілі Peugeot J9 Karsan, а в кінці 90-х – російські «Газелі» та італійські Iveco. Згодом знайшлися підприємливі люди, які переробили вантажні мікроавтобуси Mercedes-Benz T1 та Т2 на пасажирські – це був не лише незручний транспорт, а ще й доволі небезпечний.
У коментарях під цим відео пишіть, якими маршрутами найчастіше користуєтесь і що вас у них не влаштовує
Уже з середини 2000-хроків вантажні мерседеси почали замінювати «дельфінами», «еталонами» та «богданами». На деяких маршрутах ці автобуси курсують і сьогодні. Втім з приходом електронного квитка таке явище як маршрутка на вулицях Львова має остаточно зникнути.
Під час підготовки до Євро-2012 у Львові з’явились низькопідлогові великі автобуси. Загалом 2012 рік став переломним для міського транспорту, адже саме тоді міська влада заборонила випускати на маршрути перероблені вантажні автомобілі, скоротила кількість перевізників та зменшила кількість маршрутів. Після цього у місті повільно, але впевнено почались важливі транспортні зміни, які досі тривають. За останні шість років місто вже купило 20 низькопідлогових автобусів Ataman та 215 великих комфортних автобусів «Електрон» і МАЗ. У найближчих планах – придбання ще 100 великих автобусів для міста. Потихеньку оновлюють свій транспорт і приватні перевізники.
Попри видимий прогрес нам все ще потрібно оновлювати рухомий склад, збільшувати чисельність транспорту, облаштовувати виділені смуги і звісно ж – завершити впровадження електронного квитка. Е-квиток зробить ринок автобусних перевезень прозорим, що дозволить реально виміряти грошову ефективність маршрутів, спростить систему оплати, дозволить виміряти кількість пільгових перевезень та створити адекватну систему їх відшкодування. Звичайно, що їздити в автобусах стане дорожче, але ми будемо платити за відповідні умови, комфорт і безпеку.
***
Спільно з TUMIVolt Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ ми започаткували щотижневу відео-рубрику «Мобільність Львова». В кожному випуску ми розповідаємо історію розвитку різних видів міського транспорту, про переваги та недоліки певного виду пересування та про розвиток Львова у плані мобільності. На моєму YouTube-каналі можете переглядати усі відео «Мобільності Львова» і ділитися своїми думками щодо розвитку міста.