Перші кроки нового глави держави не просто непокоять, а вводять в заціпеніння. Поки фанати Зеленського відчайдушно раділи тому, як він ефектно «відвісив п’ятюню» комусь в натовпі під час інавгурації, вони зовсім проґавили, як другою він тримав дулю в кишені. Але вже незабаром витягнув її й почав розмахувати в повітрі. І проявляється вона в порушенні вітчизняного законодавства.
Звісно, можна сказати, що Зеленському доводиться порушувати закони, бо вони дурні та недієві. Чи тому, що має справу з народними депутатами, котрі в легальний спосіб не хочуть збутися своїх повноважень, бо так тримаються за корито, що інакше їх не відчепиш. Та коли президент із перших годин на посаді має в носі Конституцію, гарантом котрої мав би виступати, – чого чекати протягом наступних п’яти років? Невже хтось дійсно вірить, що завдяки порушенням можна досягти позитивного результату? Се той випадок, коли добрими намірами вистилають шлях до пекла.
Зеленський та його команда дуже швидко взялися до справи. Перші дії та укази нового глави держави викликають насторожене сприйняття, адже є сумніви в їхній законності. Зокрема, що стосується розпуску парламенту. У цій справі своє слово ще неодмінно має сказати суд.
Те, що інші політсили не дуже чинять опір, а здебільшого покірно висловлюють готовність взяти участь у виборчих перегонах, хай це навіть може бути незаконно, чудово засвідчує рівень вітчизняних політичних еліт. У такій ситуації громадянське суспільство мусить бути готовим добиватися виконання новою владою законів, якщо партії та державні інституції не зможуть цього забезпечити.
Прикметно, що прихильники Зеленського зовсім не переймаються тим, що розпуск Ради робиться навмисне, аби президентська партія могла отримати більше відсотків на виборах. Зате зовсім по-іншому народ реагував на введення попереднім президентом воєнного стану, котрий тоді трактувався частиною політикуму та народу не інакше, як спроба Порошенка продовжити свою каденцію та не проводити виборів.
А ще нещодавно Зеленський обіцяв: «Боюся, що не встигну (розпустити ВР, – ред. УКРІНФОРМу). Я ламати закон не буду, не буду порушувати закон». Як і обіцяв відкриті списки в інавгураційній промові. Можна також пригадати обіцянку, тоді ще кандидата в президенти, знизити комунальні тарифи. Після обрання Зеленського спікери з його команди одразу пригадали, що це не компетенція президента.
Ще один огріх Зеленського – призначення керівником Адміністрації президента Андрія Богдана (така собі передача привіту усім, хто заперечував вплив олігарха Коломойського на президента), котрий підлягає люстрації за діяльність в уряді Миколи Азарова.
І якщо стирання указу про призначення Олени Зеркаль на посаду заступника глави Адміністрації президента можна потрактувати крізь призму браку досвіду, то призначення Богдана й скасування указів Порошенка щодо Нацради з питань телебачення та радіомовлення лежать в іншій площині. Зеленський позиціонує себе як людину нової якості у вітчизняній політиці. Проте помилки, котрі допускає владна команда, дедалі більше схожі на умисел та закономірність. Подібні дії є радше продовженням поведінки старого політикуму, а не інноваціями та новою якістю.
Одна справа, якби Зеленському йшлося бодай про дух закону, але він чітко демонструє, що йому байдуже на право. При цьому не забуває нагадувати, що є юристом за освітою. Він порушує, бо вважає, що ніхто йому не указ. Пацани дорвались до влади. І переступатимуть закон доти, доки їх не зупинять. Тому важливо ретельно стежити за дотриманням владою законодавства.
Такі дії президента з перших днів його роботи створюють дуже небезпечну тенденцію. Ця ситуація є ще тривожнішою з огляду на те, що для частини прихильників Зеленського захват від шоу та фанатизм застилають здоровий глузд, тому новообраний президент може робити, що йому заманеться, під щасливе галайкання натовпу. Особливо, якщо він при цьому травитиме свої жартики про єгипетські готелі чи даватиме фортепіанні концерти.
Не так давно українці вже обпеклися, коли проґавили конституційний переворот, здійснений Януковичем. Тодішня влада також починала з дрібних помилок та порушень, на котрі суспільство заплющувало очі, зокрема не відреагувавши належно на повернення до повноважень президента, на які Януковича не обирали. Усе це призвело не тільки до Майдану, а й до війни. Зараз країна перебуває у ще складнішій ситуації, адже кількість викликів значно вища, тому на будь-які порушення потрібно реагувати миттєво.
Розпочати можна з фіксації кожного порушення. Не зашкодить створити спеціальну чорну книгу недотримання законодавства Зеленським та командою. Паралельно із цим активно звертатися в судові інстанції. Аби, якщо не вдасться притягнути до відповідальності зараз, була впевненість, що все підраховано та задокументовано.
Якщо ж знову проґавити момент, то буде, як в пісні Горчинського: «Вони прозріють, але пізно буде. Черешня всохне, мати одцвіте».