Перемовини між Південною і Північною Кореями після кількох спроб таки вдалося довести до успішного завершення. Напругу більш-менш знято, переростання конфлікту в повноцінну війну вдалося уникнути.
Представники сторін зустрілися в неділю, 23 серпня, в прикордонному пункті Пханмунджомі. З боку Республіки Корея в переговорах з врегулювання ситуації на Корейському півострові, яка загострилася минулого тижня, брали участь радник президента з питань національної безпеки Кім Ґван Чжин і міністр у справах об'єднання Хон Йон Пьо. КНДР репрезентували завідувач відділом з питань об'єднання ЦК Трудової партії Кореї Кім Ян Ґон і директор політичного управління Корейської народної армії, віце-маршал Хван Бен Со.
Пригадаємо у чому полягала суть останнього конфлікту й з чого він розпочався. Ескалація напруження між Сеулом і Пхеньяном виникла на початку серпня, після того як два південнокорейських військовослужбовці підірвалися на протипіхотних мінах, що їх у нейтральній зоні заклали військовики КНДР.
Відповідальність за інцидент Сеул поклав на Пхеньян і почав транслювати пропагандистські повідомлення через встановлені на кордоні з Північною Кореєю гучномовці. До цієї тактики психологічної боротьби сторони не вдавалися від 2004 року.
Ситуація ускладнилася ще й тим, що від 17 серпня в регіоні тривають спільні американсько-південнокорейські військові навчання. Пхеньян розцінив маневри як підготування Сеула до початку бойових дій і вимагав від США і Південної Кореї припинити навчання.
Оскільки Сеул жодним чином не зреагував на погрози північнокорейських керівників, то КНДР попередила про можливий початок воєнних дій у разі, якщо Південна Корея не припинить транслювати пропагандистські повідомлення за допомогою гучномовців, і дала Сеулу 48 годин на демонтаж динаміків.
Тут треба нагадати, що КНДР і Південна Корея формально досі перебувають у стані війни, оскільки після збройного конфлікту на початку 1950-х років між ними було підписано тільки перемир'я, а не повноцінний мирний договір. Сторони періодично обстрілюють позиції одна одної поруч з демаркаційною лінією.
Свого піку міжкорейська ескалація досягла 19 серпня, коли артилерія КНДР спробувала збити гучномовці залпами з гармат. Природно, що артилеристи Південної Кореї відкрили вогонь у відповідь. Обстріли не були тривалими й масивними. Артилерійська дуель, на щастя, минулася без жертв і руйнувань.
Утім, сторони вже почали реального готуватися до повномасштабної війни. Лідер КНДР Кім Чон Ин слідом за 48-годинним ультиматумом Сеулу віддав наказ про приведення армії в стан повної бойової готовності. Президент Південної Кореї Пак Кин Хе скликала раду національної безпеки у зв'язку із загостренням ситуації. Сеул пригрозив Пхеньяну «жорсткою відплатою», якщо КНДР таки зважиться розпочати повноцінні бойові дії. Застереження Сеулу було серйозно підсилене американською зброєю, яка перебувала на півострові у зв’язку зі спільними навчаннями, про які згадувалося раніше.
Отже, на щастя, конфлікт вдалося залагодити за столом переговорів. За їхніми підсумками представники КНДР і Південної Кореї виступили зі спільною заявою. Згідно з досягнутими домовленостями, Південна Корея припинить пропагандистське мовлення за допомогою гучномовців біля кордону з КНДР, яка, у свою чергу скасує повну бойову готовність своїх військ.
Окрім того, представники двох країн висловилися за продовження перемовин на міжурядовому рівні, які пройдуть в Сеулі або Пхеньяні. Ще одним підсумком переговорів стала домовленість про сприяння у возз'єднанні родин, які були розділені внаслідок Корейської війни. Її реалізації передуватимуть консультації за участю представників Міжнародного комітету Червоного Хреста, які пройдуть у вересні.
Після досягнення угоди між двома Кореями Генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун висловив надію, що цей крок «призведе до відновлення переговорів з врегулювання ядерної проблеми». «Я гаряче вітаю новини про досягнуту угоду між Республікою Кореєю і Корейською Народно-Демократичною Республікою. Зокрема, я високо оцінюю домовленість про проведення регулярного міжкорейського діалогу і сподіваюся, що це послужить механізмом ефективного вирішення проблем, які можуть виникати на Корейському півострові», – йдеться в заяві голови ООН.
Тим не менше, на переконання експертів, деескалація на Корейському півострові має доволі умовний і тимчасовий характер. Відомо, що Південна Корея продовжить посилювати боєготовність своїх військ. Те ж саме можна сказати й про КНДР, де, на переконання експертів, скасування наказу про повну бойову готовність військ – не більше, ніж риторична конструкція.