Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо оскандалився на цілий світ під час свого виступу в Попраді. Нагадаємо, що глава словацького уряд хотів 14 листопада виступити в одній з попрадських шкіл. Проте ще напередодні учні цієї школи продемонстрували своє несприйняття політики Фіцо, особливо його антиукраїнської позиції. Вони організували протест: одяглися в чорне, написали крейдою при вході образливі для прем’єра слова, а також гасло «Слава Україні!», намалювали серце в кольорах українського прапора.
Тож Фіцо зрозумів, що до школи краще навіть не пхатися, і переніс свій виступ до будівлі місцевої адміністрації. Однак і там школярі не дали йому спокою. Вони, одягнувши на знак протесту чорні футболки, завітали на цю подію, благо – вона не була закритою. І коли прем’єр у своєму виступі дійшов до критики військової допомоги Україні, учні влаштували демарш. Вони піднялися з місць, почали брязкати ключами, одна з учениць підняла над головою синьо-жовтий прапор. Коли школярі виходили зі зали, Фіцо кинув їм у слід: «Ну, якщо ви такі герої в цих чорних футболках і так страшенно підтримуєте війну, то йдіть туди».
Кадри із цієї події розійшлися цілим світом, перетворившись на антифіцовські меми. Проте це далеко не перший протест словацької молоді проти чинного прем’єра.
Хоча сам Роберт Фіцо довгий час ледь не зі шкіри ліз, аби сподобатися молодій авдиторії. Нагадаємо, що нинішнє його прем’єрство – уже третє. Вперше він очолив уряд ще 2006 року, коли його партія «Курс – соціальна демократія» здобула перемогу на парламентських виборах. Загалом же він у політиці крутиться з 1987 року. Спершу в Комуністичній партії Чехословаччини. Після Оксамитової революції він долучився до Партії демократичних лівих (ПДЛ), наступниці словацької Компартії. У 1996-1999 роках був заступником голови ПДЛ. У листопаді 1999 року в результаті розколу ПДЛ Фіцо створив та очолив уже згадану партію «Курс – соціальна демократія», яка хитрим чином була, з одного боку, лівоцентристською, а з іншого – націонал-популістською.
До своєї політичної сили Фіцо дуже хотів залучити побільше молоді, тому й часто послуговувався риторикою, яка, на його переконання, мала б сподобатися молодій генерації. У 2010 році, відкриваючи Європейський молодіжний парламент, він похвалив «якість питань» нового покоління та його «інший спосіб мислення». «Я бачу в цьому доказ громадянської активності та можливість для свіжого погляду», – заявив тоді Фіцо.
Та хай як він підлещувався до молодих людей, вони вперто не давали навернути себе на його бік. Інколи це так нервувало політика, що той зривався на образи. Називав молодих людей «студентоподібними», якими маніпулюють «ліберальні ЗМІ», а їхні погляди, за його словами, становлять «загрозу для держави».
Очевидно, під загрозою для держави він мав на увазі загрозу передовсім для себе. І не дарма саме протести молоді, спровоковані жорстоким вбивством журналіста-розслідувача Яна Куцяка, змусили Фіцо достроково піти у відставку 2018 року (це була його друга прем’єрська каденція).
Але як йому щоразу вдається повертатися в крісло голови уряду, чому люди знов і знов вірять у його популістські обіцянки? Загадка. Можна лише стверджувати, що Фіцо дуже добре вивчив колективну психологію словацького виборця, навчився підбирати ключі до його душі, грати, мов на струнах, на його настроях, страхах і бажаннях. І лише молодь чомусь ця музика ніяк не зачіпає. Честь їй і хвала за це.
Укотре Фіцо наразився на молодіжний протест, щойно втретє став прем’єром. Він спробував ініціювати суперечливу судову реформу. Проте головною метою змін було – ліквідувати Спеціальну прокуратуру. І тут виникає дуже цікава паралель з Україною і «картонковим протестом». Бо ця словацька інституція займається справами корупції і мафії в державних структурах. Проти таких «реформ» сміливо виступили студенти-правники. Згодом їх підтримала студентська спільнота загалом. Фіцо був змушений згорнути свою ініціативу.
Про ще один випадок молодіжного протесту проти прем’єра розповіла польська публіцистка й перекладачка зі словацької мови Александра Пика у своїй статті під назвою «Молодь воює з урядом», опублікованій у виданні Nowa Europa Wschodnia. Протест був доволі веселий і відбувся під час минулорічного Геловіну. Учні однієї з братиславських гімназій прийшли на бал-маскарад у костюмах пенсіонерів і несли транспарант «Я люблю Фіцо». Цей перформанс іронічно нагадував популярне відео, у якому словацька пенсіонерка викрикує, що вона любить Фіцо і всі обов'язково повинні про це знати.
«Першими обурилися пенсіонери, які звинуватили молодь у “висміюванні літніх людей”. Але справжня буря розгорілася, коли справу підхопив міністр внутрішніх справ Матуш Шутай Ешток, який порівняв переодягання учнів з... нацизмом, комунізмом, політичною боротьбою і навіть замахом на прем'єр-міністра. Він також звинуватив прогресивних політиків у тому, що вони “підігрівають напругу в суспільстві”», – розповіла Александра Пика.
Ну і ще для повноти картини можна пригадати випадок з дев'ятнадцятирічним Саймоном Оманіком. Щоправда, протест був спрямований не проти самого Фіцо, а проти його союзника – президента Петера Пеллеґріні. У січні 2025 року під час церемонії нагородження переможців міжнародних олімпіад бронзовий призер Центральноєвропейської математичної олімпіади Оманік відмовився потиснути руку президентові.
Цей протест тривав лише секунду, але мав ефект вибуху бомби. Розгніваний Фіцо напав на Оманіка в довгому дописі в соціальних мережах, назвавши його «вульгарним підлітком з українським прапором на костюмі». Він додав: «Комусь потрібно дати три ляпаси». Оманік же свій вчинок пояснив так: «У мене є особиста та політична проблема з президентом, бо я вважаю, що він потрапив до палацу, обманюючи людей».
Очевидно, після всіх цих випадків Фіцо остаточно зрозумів: з молоддю знайти спільну мову йому не вдасться. І це підтверджується свіжою соціологією. Згідно з опитуванням соціологічного інституту NMS Market Research Slovakia, 84% респондентів віком 18-24 роки та 76% респондентів віком 25-34 роки висловлюють невдоволення чинним урядом.
Тож Фіцо почав сприймати молодь як загрозу. Він зробив головну ставку на пенсіонерів. А пенсіонер, відповідно, став головним виборцем чинного прем’єра. Тож замість того щоб інвестувати в освіту, у молодіжні програми, підтримку молодих сімей, чинний уряд інвестує в літнє покоління. Не дивно, що пенсіонери, яким Фіцо підвищив доходи і навіть запровадив тринадцяту пенсію, його обожнюють. Звідси й згадана поява відео з пенсіонеркою, яка «любить Фіцо».
А словацька молодь тим часом вичавлюється з країни. Вона чимраз більше розчаровується і дедалі активніше виїжджає за кордон. Країна ж втрачає свою молоду еліту, своє майбутнє. За даними Організації економічної співпраці та розвитку, 20% словацьких студентів їдуть навчатися за кордон. Для порівняння: загалом в Євроунії цей показник становить лише 4%. А найгірше, що лише 40% з них повертаються до Словаччини після навчання. Відтік молоді зі Словаччини прискорився з моменту повернення Фіцо до влади. І така тенденція може створити серйозні демографічні проблеми в країні.