З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року проєкт Beacon Міжнародного республіканського інституту (МРІ) аналізує контент онлайн-медіа країн Центральної та Східної Європи, щоб відстежувати ключові наративи, які можуть підірвати підтримку України.
Ми спостерігали за тенденціями на порталах, форумах, блогах, Facebook, Twitter, YouTube і Reddit, пов'язаними з трьома основними темами: санкції проти Росії, біженці та НАТО. Взимку ми додали ще й енергетичну безпеку. До спеціального звіту, опублікованого до річниці вторгнення, ми також включили три інші наративи: біологічні лабораторії, «денацифікацію» та потенційну ядерну війну. Дані збиралися з лютого 2022-го до лютого 2023 року.
Крім того, був розроблений інструмент для моніторингу активності офіційних сторінок у Facebook окремих російських дипломатичних представництв, щоб краще зрозуміти потенційні сфери посиленої дезінформації. Усі ці заходи дозволяють нам отримати унікальні дані про інформаційний простір у регіоні Центрально-Східної Європи, а також в окремих країнах.
Огляд меседжів ворожнечі у регіоні
З урахуванням Болгарії, Чехії, Литви, Німеччини, Польщі, Румунії, Словаччини, України та Угорщини, графік загальних і потенційно ворожих меседжів у всіх наративах показаний на діаграмі нижче. На основі обраних ключових слів дані були стандартизовані, але скориговані індивідуально для кожної країни. Для відстеження загальних висловлювань було обрано один набір ключових слів, а для виявлення потенційно ворожих елементів – інший.
Потенційно ворожий контент, що публікується в цих країнах, демонструє повільну тенденцію до зниження, хоча докладаються систематичні зусилля для поширення певних меседжів. Якщо розглядати тенденції загалом, то бувають моменти, особливо в «тихіші» періоди з меншою інформаційною інтенсивністю, коли відсоток потенційно ворожого контенту становить більшу частину дискурсу в інформаційному просторі кожної з країн. Детальні дані по країнах наведено в діаграмі нижче.
Джерело: дослідження проєкту IRI Beacon, Microsoft Power BI
Із 15 лютого 2022 року до 14 лютого 2023 року загальна кількість згадок досліджуваних наративів у кожній країні перевищила 18,6 млн. Найбільшу кількість зафіксовано в Німеччині (понад 8,4 млн), Польщі (майже 4,7 млн), Україні (майже 1,6 млн) та Чехії (понад 1,3 млн), далі йдуть Румунія (828 тис.), Словаччина (787 тис.) та Болгарія (712 тис.), а найменше – у Литві та Угорщині. Водночас кількість потенційно ворожих повідомлень для окремих країн була такою: Німеччина – 1,5 млн, Польща – 823 тис., Болгарія – 214 тис., Чехія – 183 тис., Румунія – 135 тис., Словаччина – 114 тис. і, нарешті, Україна – 98 тис. Це свідчить про те, що країнами з найвищим відсотком ворожих повідомлень щодо чотирьох метанаративів були Болгарія (30%), Німеччина (18%) і Польща (18%).
Під час аналізу ворожої складової серед метанаративів на регіональному рівні, за винятком Німеччини (як показано на графіку нижче), найпоширеніші потенційно ворожі наративи були пов'язані з біженцями (24%), санкціями проти Росії (21%), енергетичною безпекою (17%) та НАТО (9%).
Джерело: Дослідження проєкту IRI Beacon, Microsoft Power BI
У всьому регіоні Twitter був найпопулярнішою платформою для поширення наративу з майже 5,6 млн твітів. Друге місце посіли онлайн-новини (2,8 млн згадок), а третє – Facebook з майже 0,9 млн постів. Форуми, блоги, Reddit і YouTube були менш популярними. В усьому регіоні онлайн-видання новин містили найбільшу частку ворожого контенту – 26%, а блоги, хоча й менш помітно, але майже 23%. Випадок Twitter унікальний тим, що він не є значущим у більшості країн, де проводився моніторинг: наприклад, у Болгарії, Румунії чи Словаччині він відіграє марґінальну роль і набагато менше присутній серед широкої громадськості. Facebook залишається єдиною великою платформою, яка має вплив у всьому регіоні.
Для порівняння, кількість постів у Twitter в Болгарії становила 34 тис. із 712 тис. загального онлайн-контенту, тоді як у Польщі – 3,4 млн твітів із 4,7 млн загального контенту. Отже, у дискусіях у Twitter у цих країнах домінують мейнстрімні та офіційні актори, що впливає на співвідношення між ворожими та загальними новинами. Інакше кажучи, аналіз ситуації тільки на основі даних Twitter може спотворити справжній масштаб і загальну картину інформаційних загроз.
Однак якщо ми включимо до набору даних Німеччину, пропорції істотно зміняться. Найбільш потенційно ворожі наративи пов'язані з енергетичною безпекою. Тема біженців відходить на друге місце, а антинатовська комунікація переважає комунікацію щодо санкцій. Дані показують, що лише в німецькому інформаційному просторі було здійснено понад три мільйони пошукових запитів, пов'язаних із темою енергетичної безпеки.
Аналіз на основі німецьких джерел
Реакція на інформаційні загрози в Болгарії, Польщі та Румунії
Проєкт IRI Beacon працює з партнерами в Болгарії, Польщі та Румунії над протидією російській дезінформації, закладаючи основу для створення цільових груп, до складу яких входять представники держави та громадянського суспільства.
Проєкт заснований Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Європейська Унія зробила кроки проти дезінформації у 2018 році. Хоча це можна вважати запізнілим, багато чого було зроблено в цій сфері і на рівні ЄУ, і на міжнародному рівні, а також на рівні окремих країн. Однак все ще існує очевидна потреба в подальших діях.
Виявлення, аналіз і подальша протидія іноземному інформаційному втручанню та маніпуляціям є одними із найбільших викликів, що стоять перед Заходом сьогодні і в осяжному майбутньому. Водночас існують і внутрішні актори, які створюють, поширюють або посилюють меседжі, що збігаються з російською пропагандою та дезінформацією. Це лише збільшує необхідний спектр інструментів на національному та міжнародному рівнях.
Згідно з дослідженням, проведеним минулого року, Болгарія, Румунія та Польща мають кілька спільних рис. По-перше, усім трьом країнам треба працювати над стратегічною комунікацією, спрямованою на внутрішню та зовнішню аудиторію. Цифрову інфраструктуру та нормативно-правові акти також потрібно адаптувати до нинішніх умов війни. Уряди повинні зосередитися на рішеннях, які є гнучкими та інклюзивними для громадянського суспільства. Крім того, країнам ще належить визначити обов'язки щодо протидії інформаційним загрозам на всіх адміністративних рівнях – від місцевих до центральних органів влади. До того ж адміністративні структури в усіх трьох країнах не використовують усього свого потенціалу, тоді як інституційний потенціал потребує оцінки, зміцнення та розвитку відповідно.
Водночас співпраця між самими державними установами та організаціями громадянського суспільства є недостатньою. Уряди повинні знайти шляхи зміцнення чинних, а також створення нових мереж інформаційних потоків на національному рівні (всередині адміністрації, а також між державою і громадянським суспільством). Необхідно також працювати на регіональному та міжнародному рівнях. Нарешті, головним пріоритетом має стати інтеграція медіа та цифрових навичок на всіх рівнях національних систем освіти.
Небезпека зсередини
Згідно з даними Facebook, проаналізованими експертами проєкту IRI Beacon, найбільша частка ворожих наративів про Україну спостерігається в Болгарії, Чехії, Словаччині та Румунії, причому Польща перебуває на протилежному полюсі. Хоча дослідження не обов'язково відображає весь спектр тенденцій в інформаційному просторі кожної країни, воно показує, що існує потенціал для дестабілізації та радикалізації. Це особливо актуально з огляду на можливі майбутні вибори та популістську риторику, яка може бути використана. З точки зору геополітичних поглядів, представлених у джерелах Facebook, найбільші проблеми спостерігаються в Болгарії (37% проросійських), Чехії (16% антизахідних), Україні (26% націоналістичних), Словаччині (11% проросійських) та Німеччині (18% проросійських). Знову ж таки, Польща має унікальне середовище інформаційного простору з лише 1,6% антизахідних, 10% націоналістичних і 1,21% проросійських джерел.
Явище націоналізму є особливо складним. У більшості досліджуваних країн домінантна частка ворожих повідомлень, що підривають підтримку України, надходить з місцевих джерел, особливо з високоідеологічних правих ЗМІ та кіл, зокрема ультраправих. Вони є основними творцями і носіями ворожих наративів, що є однією з небагатьох спільних рис у регіоні з точки зору антиукраїнського, проросійського або антизахідного контенту. Це включає використання теорій змови або популістської риторики, що розколює суспільство, яка дуже часто безпосередньо перетинається з російськими новинами, дезінформацією та пропагандою.
Хоча Telegram наразі не аналізується в дослідженні, він є одним із найважливіших каналів поширення російської пропаганди та дезінформації. Більшість інструментів спостереження за ЗМІ наразі не мають можливості відстежувати Telegram. Однак менш автоматизований моніторинг зараз здійснюється дедалі більшою кількістю людей у регіоні та в усьому світі (Росія використовує і Telegram, і WhatsApp в інших регіонах, зокрема в Південній Америці, Індії та Азії). Надзвичайно складне інформаційне середовище в цьому відношенні чітко простежується в Україні, де обставини, пов'язані з повномасштабною війною, можуть лише сприяти подальшому поширенню деяких меседжів.
Складна ситуація в країні призводить до радикалізації мови, й існує серйозний ризик того, що з часом в українському мейнстрімі може з'явитися певна форма антизахідного конспірологічного дискурсу. Хоча українці в переважній більшості виступають проти Росії та підтримують прозахідний політичний курс, є й ті, хто звинувачує західні еліти в недостатній рішучості та недостатній підтримці. Якщо такий наратив укоріниться і розвиватиметься, він матиме серйозні наслідки не лише для України, але й потенційно для її союзників з НАТО та ЄУ.
Беручи до уваги всі наявні дані, видається, що громадяни Болгарії та Словаччини є одними з найбільш вразливих до російської дезінформації та пропаганди. Водночас у кожній країні регіону існує потенціал для використання різних ворожих наративів. Одним з найбільших викликів у цій сфері буде те, як боротися з популістською та вкрай ідеологізованою риторикою та суб'єктами, які її використовують. Пріоритетом має стати законодавство та розбудова спроможності протидіяти інформаційним загрозам. Крім того, більш ефективною стратегією буде уникнення монополізації зусиль із протидії дезінформації спецслужбами (особливо військовими) та взаємодія з організаціями громадянського суспільства на місцевому, регіональному і міжнародному рівнях.
Переклад з польської
Текст опубліковано в межах проєкту співпраці між ZAXID.NET і польським часописом Nowa Europa Wschodnia.
Попередні статті проєкту: Україна – ЄС: гарячий фініш переговорів, Україна – втеча від вибору, Східне партнерство після арабських революцій, У кривому дзеркалі, Зневажені, Лукашенко йде на війну з Путіним, Між Москвою й Києвом, Ковбаса є ковбаса, Мій Львів, Путін на галерах, Півострів страху, Україну придумали на Сході, Нове старе відкриття, А мало бути так красиво, Новорічний подарунок для Росії, Чи дискутувати про історію, Мінський глухий кут
Оригінальна назва статті: Rosyjscy dyplomaci szerzą dezinformację