Голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» Павло Мовчан вважає, що в Україні «мовно-лінгвістична катастрофа відбувається на наших очах».
Про це він заявив 9 листопада у коментарі ZAXID.NET.
«Ситуація печальна, навіть можна сказати катастрофічна. Колись Мераб Мамардашвілі, відомий грузинський філософ, сказав про антропологічну катастрофу. У нас – мовно-лінгвістична катастрофа відбувається на наших очах, тому що правлячі еліти, фактично, вийшли із національного простору», – пояснив Павло Мовчан.
П. Мовчан наголосив: «Вони (правлячі еліти, – ред.) не роблять і державу міцною, тому що вони не зацікавлені в цьому. Саме тому в нас такі слабкі кордони. А ефірні кордони, тобто мовні – найстійкіші у світі. Не треба залізних стовпів, залізних завіс, треба, щоб функціонувала мова в повноті її. Цей мовний простір за останні роки просто катастрофічно зменшується, звужується, але ми забуваємо про те, що мова не від людини, мова від Господа Бога. Не випадково в євангелічних сентенціях зазначено, що в почині було слово і слово було Бог. Тому жодні репресії, жодні ті заходи, які сьогодні застосовані проти української мови, української душі, Господньої волі і справи, вони дуже серозні, але нічого не варті. Все стане на свої місця!».
Павло Мовчан зазначив, що українську молодь, фактично, «переводять з української мови щоденно».
«Коли я шукаю в теле- чи радіоефірі український сегмент, то я бачу, яке співвідношення – 10% до 90%. 10% українського, решта – російського – дешевий продукт… Минулого тижня відбувся нечуваний замах черговий на українську мову, коли виганяють, фактично, з нашої технологічної сфери виробника, продуцента національного продукту – радійного і телевізійного (ВРУ знизила відсоток обов’язкового українського контенту в теле- і радіоефірі з 50% до 25%, – ред.). За цим стоять московські гроші, московські лобісти, які кидають ці гроші. Але і це їм не вдасться, вони самі не розуміють, які загрози їм несе найбільший в світі їхній сусід», – сказав голова «Просвіти».
Оцінюючи якість україномовного продукту в ефірі, він зауважив: «Навіть за радянщини були інституції, які ліквідовані. Це не цензори, а мовні редактори, які стежили за правильністю наголосів, вимови. Це скасовано, це на самоплині, воно покладено, фактично, на відповідальність тих, хто бере участь в тій чи іншій передачі. Такого не може бути. Адже це культура мови, а про культуру мови треба дбати, інвестувати в неї. Інвестуючи в мову – інвестуємо в перспективу української держави. Хто в ній зацікавлений? Сьогодні просто з усього роблять зиск. Головне - успіх і зиск, а не віра і необхідність!».
Нагадаємо, сьогодні, 9 листопада, День української писемності та мови. День української писемності та мови другий Президент України Леонід Кучма запровадив своїм указом 9 листопада 1997 року.