В Україні планують ліквідувати дитячі будинки як інституцію до 2023 року, запропонувавши дітям без батьківської опіки в першу чергу наближене до сімейного середовище або ж паліативно-реабілітаційні центри. Про це йдеться у повідомленні на сайті відомства.
Наближеними до сімейних наразі в Україні є патронатні чи прийомні сім’ї.
Водночас профільне Міністерство охорони здоров’я наголошує, що в жодному разі не йдеться про закриття дитячих будинків, а саме про трансформацію.
Метою реформи є можливість дитини рости в сім’ях, а якщо такої можливості немає, то в умовах, наближених до сімейних.
«Світова практика і затверджена Урядом Національна стратегія реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017 – 2026 роки передбачає перехід на систему, що забезпечить догляд і виховання дитини в сімейному або наближеному до сімейного середовищі», - йдеться в повідомленні.
Зокрема, МОЗ представило план дій трансформації будинків дитини з чотирьох кроків.
- До 2020 року будинки дитини будуть працювати у звичному режимі, а паралельно проводитиметься необхідна підготовка, щоби усіх дітей, від яких відмовилися батьки, влаштувати у сім’ї.
- З 2020 року дітей не влаштовуватимуть до будинків дитини, а держава і громада буде здійснювати всі заходи, щоби зберегти можливість проживання та виховання дитини з рідними батьками, а також допомогати їм у складних життєвих обставинах. У виключному випадку діти будуть направлені до патронатної або прийомної сім’ї чи сімейного будинку дитини.
- Діти зможуть жити у будинках дитини до 2023 року.
- До 2023 року на місці дитячих будинків будуть організовані паліативно-реабілітаційні центри. Ці центри надаватимуть допомогу усім дітям, незалежно від їхнього соціального статусу та віку.
Водночас міністерство наводить статистику. Зараз в Україні працює 751 заклад інституційного догляду та виховання дітей. З понад ста тисяч дітей, які перебувають у таких закладах, тільки 8% мають статус дітей-сиріт. У 38 з дитбудинків, де перебувають діти до 3 років, на кінець 2017 року перебувало 2644 дитини, з яких 1410 – сироти і ті, які залишились без батьківського піклування, та 1234 – діти, які мають батьків.