Міністерство охорони здоров'я закупить препарати «імуноглобулін» і «тоцилізумаб» для лікування хворих із Covid-19, оскільки їх внесено до Національного протоколу лікування, повідомив міністр охорони здоров'я Максим Степанов. Попри це Всесвітня організація охорони здоров’я занепокоєна наміром України продовжувати витрачати гроші на ліки, ефективність яких не доведено.
«Ці два препарати внесено до Національного протоколу лікування. Цей протокол складають провідні фахівці. Зокрема, щодо “імуноглобуліну” проведено клінічні дослідження в Україні, які показали непоганий результат. Багато медзакладів мають досвід застосування цих медикаментів і дуже добрі результати. Ці препарати досить дорогі, тому ми централізовано закуповуємо і постачатимемо їх», – сказав міністр на брифінгу в понеділок, 28 грудня, повідомила агенція «Інтерфакс-Україна».
Таким чином Степанов відреагував на заяву ВООЗ про те, що Україна виділяє великі гроші на ліки з недоведеною ефективністю.
Як повідомляв 24 грудня сайт LB.ua, очільник регіонального Європейського бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я Ганс Клюге написав листа міністрові охорони здоров’я України Максиму Степанову через виділення 125 млн грн на експериментальні ліки від коронавірусу – «тоцилізумаб» та «імуноглобулін». У листі Клюге висловив глибоке занепокоєння через рішення Кабінету міністрів виділити державні кошти на ліки, які мають низький доведений вплив або повну його відсутність на зниження смертності пацієнтів з коронавірусом.
Ганс Клюге зазначив, що практика лікування коронавірусу постійно змінюється, для цього проводяться численні рандомізовані контрольовані дослідження багатьох різних препаратів.
«ВООЗ хотіла б заохотити до дотримання доказових методів та пропонує переглянути наявну в Україні практику призначення експериментальних препаратів для лікування Covid-19», – сказано в листі.
У ВООЗ наголосили, що такий великий бюджет, як було погоджено для закупівлі експериментальних препаратів без достатнього обґрунтування, варто спрямовувати на забезпечення кисневої терапії та необхідних матеріалів, зокрема, масок, а також обладнання для вимірювання насичення киснем (пульсоксиметрів) у службах первинної медичної допомоги для швидкої ідентифікації та скерування пацієнтів, стан яких погіршується. На думку ВООЗ, державні кошти краще також спрямовувати на обладнання, придатне для відділень інтенсивної терапії.