Музей Миколи Пимоненка в селі Малютянка під Києвом планують повністю оновити. Переможці архітектурного конкурсу – бюро Guess Line Architects – запропонували звести сучасну будівлю навколо старої хати, де художник Микола Пимоненко щоліта жив з родиною та працював з 1888 по 1911 роки.
Музей заснували в 1997 році як філію Боярського краєзнавчого музею. Саме тут художник написав свої найвідоміші полотна про українське село та місцевих жителів.
LEV Development – ваш ритм. Ваш простір. Ваш стиль життя. У кожному проєкті – продуманість, у кожному рішенні – характер. Безпека, комфорт та функціональність – все те, що дійсно важливо, з турботою про людей та про країну.
«Ця маленька, затишна хата символізує того Пимоненка, якого ми звикли знати – щирого, рідного, але дещо недооціненого, чиї здобутки виходять далеко за межі наших звичних знань про нього. Щоб розкрити його справжній масштаб, ми використали пропорцію золотого перетину, збільшивши початкову форму в 1,618 раза. Завдяки цьому знайомий силует виростає у великий, сучасний простір. Це вже не просто сільська садиба, а повноцінний музей європейського рівня, форма якого маніфестує: українська традиція здатна вмістити в собі найвищі світові сенси», – зазначили у бюро.
Якщо хочете читати головні новини дня оперативно Додайте ZAXID.NET у вибрані в Google
Та частина будівлі, що втілює об’єм «старої хати», зроблена в білому кольорі, а на її бетонній поверхні залишено рельєфний відбиток соломи – цікаве й тактильне відсилання до традиційних технологій будівництва. Натомість новий, масштабований об'єм виконано з чистого, відкритого архітектурного бетону. Великі панорамні вікна на першому поверсі розмивають межу між інтер’єром та екстер’єром. Вони запрошують усередину навколишній ландшафт – квітучий сад із соняшниками, мальвами та польовими травами.
Архітектори дбайливо підійшли до наявного середовища, тому під час проєктування вони зберегли старе розлоге дерево, яке стало природним серцем ділянки.
А зелена галявина навколо музею стане живим продовженням експозиції: у затінку крони відвідувачі зможуть вільно сидіти на траві, малювати та влаштовувати пленери. З настанням сутінків будівля розкриває ще одну художню алюзію: крізь дрібні отвори в масивному даху починає пробиватися світло, створюючи ефект зоряного неба, що ніби зійшло з нічних українських пейзажів майстра.
За словами бюро, весь благоустрій буде спроєктовано за принципами повної інклюзивності та екологічності.
Головну виставкову залу архітектори планують розмістити у межах старої хати, де на підлозі відтворять планування традиційної української оселі та майстерні митця.
«Особливу атмосферу створює фактура дерева в інтер'єрі цієї зони. Дерев'яне склепіння викладене своєрідними штриховками, що є втіленням традиційних українських мотивів. Ці штрихи трактуються як багатошаровий код: від грубих колод до витонченого плетіння, від геометрії різьблення до природних візерунків кори, від хаотичного сплетіння до впорядкованого ритму – усе це глибокий відгомін нашої культури, що знайшов своє вираження у сучасному проєкті. Картини тут розміщені на легких підвісних панелях, ніби невагомо ширяючи в повітрі під м'яким освітленням», – додали у бюро.
Також архітектори створять простору багатофункціональну зону для лекцій, воркшопів і виставок, яку можна миттєво змінювати за допомогою штор-перегородок.