У четверту суботу листопада українці вшановують пам’ять жертв голодоморів. Перший створений в Україні музей, який розповідає про трагедію сталінського геноциду українців, був створений у Меджибожі на Хмельниччині. Він входить до складу Державного історико-культурного заповідника «Межибіж» та розташований у колишньому каретному дворі фортеці на вулиці Замковій, 1.
Музей створив народний художник України Микола Мазур, його відкрили у 2008 році. Експозиція налічує знаряддя праці, реманент, жорна, хатнє начиння, а також копії документів та рідкісні фотографії. Трагізм тих подій доповнюють художні скульптури.
Посередині експозиції стоїть стіл, який трансформується у вагон для депортації українців. Біля столу стоїть мати, яка наче очікує на свою родину, але вона самотня, бо діти загинули від голоду.
«Прості образи сільського буття створюють виразну картину трагічних тридцятих років ХХ століття. В експозиції представлені 1600 експонатів, понад 500 одиниць документального матеріалу, сотні фотодокументів. Це боротьба старого і нового та результати цієї жахливої боротьби», – пояснюють концепцію музею у заповіднику «Межибіж».
Вчитель історії В’ячеслав Пономар, який жив неподалік Меджибожа і досліджував тему Голодомору в регіоні, розповів Суспільному, що тодішній голова колгоспу Тарас Пожарський дурив районну владу і рятував від голоду селян.
«Він на неугіддях сіяв збіжжя, і те зерно збирали не в колгоспну комору, а зразу в будинки селян. Обман Тараса Пожарського викрили, і чоловік застрелився», – розповів Суспільному В’ячеслав Пономар.
У музеї записані свідчення людей, які пережили ці часи. «Люди ходили опухлими, варили і їли лободу, пекли пампушки з гречаної полови, на вулицях валялися непоховані трупи», – оповідала жителька села Кормильча Тетяна Хвистарик 1925 року народження.
Національний музей Голодомору-геноциду у Києві створили через рік після меджибізького. Про заклад на Хмельниччині там відгукуються позитивно, зазначаючи, що драму можна відчути на дотик, а численні алегорії та символічні композиції промовляють без слів: «Експозиція є одним-єдиним музейним предметом, масштабною мистецькою інсталяцією, всередину якої потрапляє відвідувач, на собі відчуваючи жах голоду, тягар несправедливості, і водночас надію на життя».
Час роботи та умови відвідування музею можна дізнатися у заповіднику.