Музична аптечка: Шопен – від тривоги, Вівальді – проти гніву

10 квітня у світі розпочинається Тиждень музичної арттерапії. Львівський органний зал уже другий рік поспіль стає частиною цієї акції, перетворюючи концерти на простір психологічної підтримки. Проте зцілення мистецтвом тут не обмежується датами. Від початку повномасштабного вторгнення концертний майданчик став прихистком і місцем сили для військових, переселенців та їхніх родин.

Про те, як музика впливає на мозок, чому живе звучання діє краще за запис та які твори варто додати до своєї музичної «аптечки», ми поговорили з сестрою Христофорою (Наталією Чавою). Вона – магістерка психології та педагогиня із 27-річним досвідом, яка працює у супроводі дружин військових. У межах співпраці Органного залу та львівського підрозділу Всеукраїнської громадської організації Міжнародної асоціації психологів та тренерів-експертів (ВГО МАПТЕ) сестра Христофора допомагає жінкам знаходити внутрішню опору, використовуючи, зокрема, прослуховування музики.

Сестра Христофора (Наталія Чава)

Розкажіть, чим є музична арттерапія і що особисто ви вкладаєте у сенс цього терміну?

Термін «музикотерапія» має греко-латинське походження і в перекладі означає «зцілення музикою». Практика музичної терапії лікує душу з найдавніших часів. Великі античні філософи, такі як Платон, Арістотель, Піфагор і Плутарх, говорили про цілющу силу музики. Ще Піфагор вважав музику панацеєю для здоровʼя і гармонії тіла та розуму. Ці властивості музики як засоби зцілення збереглися впродовж тисячоліть і до сьогоднішнього дня. Для мене музична арттерапія – це ще й можливість виразити те, що важко сказати словами. Музика ніби відкриває двері до нашого внутрішнього світу.

Музикотерапія – це вид терапевтичного втручання, в якому використовуються музичні засоби, які можуть покращити психічний стан та розвиток особистості. Цей вид арттерапії також вважається ефективною немедикаментозною методикою психокорекції емоційних порушень. Сучасні підходи до музикотерапії об’єднують знання з психології, музикознавства та нейронаук, що дозволяє обґрунтувати її терапевтичну дію науково.

Для мене музична арттерапія – це не лише метод психологічної допомоги, а й простір для автентичності. Вона дозволяє людині бути собою, виразити те, що важко сказати словами, і відчути зв’язок з іншими. Це своєрідна подорож через звуки музики до внутрішнього світу людини, вона допомагає відпустити біль, знайти гармонію і відновити сили. Я бачу її як місточок між тілом, розумом і душею.

Існує безліч наукових досліджень про вплив музики на психічний та психологічний стан людини. Яким довіряєте ви і якими практиками користуєтеся у своїй роботі з дружинами військових?

Вплив музики на людину можна розглядати з різних наукових позицій: психології, психотерапії, фізіології, естетики, етики культурології та інших. Музика виступає як зовнішній досить делікатний стимулятор для внутрішніх психологічних переживань. Її можна порівняти з «каналом звʼязку» між духовним досвідом людства і внутрішнім світом людини.

Нейробіологічні механізми музикотерапії пов’язані з активацією структур мозку, відповідальних за емоції, мотивацію та задоволення. В часі прослуховування улюбленої музики або її творення, виконання відбувається активація лімбічної системи, зокрема мигдалеподібного тіла у мозку (amygdala), яке відіграє ключову роль у переживанні емоцій.

Зараз музикотерапія має напрацювання, щоб підвищити потенціал, свій статус від технології, що вирішує медичні, реабілітаційні, розвиваючі, корекційні та виховні завдання, до експертної системи активного впливу на особистість людини.

На наших зустрічах із дружинами військових ми вчимося усвідомленості. Свого часу я випробувала на собі Mindfulness and Music. Ніксі Чаггі, музикант, фахівець з психотерапії, поділився своїм напрацюванням, яке ми активно практикуємо у колі дружин військових.

На заняттях працюємо над усвідомленістю та прослуховуванням музики у Львівському органному залі. Потім ми займаємося усвідомленістю, музикою та диханням. Іноді ми виносимо ці практики на природу, де «музикою» стають спів птахів, шелест вітру. Коли ми вчимося «обрамляти» ці звуки своєю увагою, ми отримуємо терапевтичний результат.

Як це – «обрамити звуки»?

Уявіть, що ви берете порожню раму для картини і виділяєте нею частину краєвиду – тепер це витвір мистецтва. Або прослуховуючи малюєте уявою картини. Так само і зі звуком. Шум хвиль також може бути музикою.

Чи можете порадити, яка музика пасує для проживання яких емоцій?

Психологи підтверджують, що за допомогою певної мелодії можна викликати певний емоційний стан у людини. Музика функціонує як своєрідний тренажер емоцій – дозволяє пережити та відрефлексувати емоційні стани, що сприяє кращому розумінню себе. Тобто кожен твір можна сприймати як ключик до певного внутрішнього стану.

​У музичній скриньці кожної людини обов’язково повинні бути Бах, Моцарт, Бетховен, Шуберт і Шуман. Їхні твори відомі глибиною та здатністю впливати на найтонші емоційні стани. Хоча будь-який список є орієнтовним, психологи та музикотерапевти виокремлюють певні композиції, що мають перевірений часом ефект. Я б розділила їх за напрямами впливу.

​Для заспокоєння, розслаблення та гармонії:

​Повільна та гармонійна музика допомагає відновити внутрішній баланс і навіть знизити симптоми гіпертонії. Спробуйте таку добірку:

• Людвіг ван Бетховен – Друга частина Шостої симфонії та «Місячна соната» (Соната для фортепіано № 14 op. 27 №2)
• Йоганнес Брамс – «Колискова»
• Франц Шуберт – Ave Maria
• Клод Дебюссі – «Місячне сяйво»
• Йоганн Себастьян Бах – Кантата Ach Gott, vom Himmel sieh darein, BWV 2
• Музика імпресіоністів, як-от твори Моріса Равеля чи Габріеля Форе, заснована на плинних настроях, що викликають приємні образи, подібні до сновидінь.

​Для подолання тривоги, невпевненості та роздратування:

Щоб зменшити емоційну напругу, варто обирати твори з передбачуваним ритмом і легкими мелодіями:

• Йоганн Штраус – Вальси
• Фридерик Шопен – Прелюдії та Мазурки
• Антон Рубінштейн – «Мелодія»
• Людвіг ван Бетовен – Симфонія ля мінор

Для зняття головного болю, пов’язаного з напругою, також часто рекомендують звертатися до структурованої музики Моцарта.

​Для вивільнення енергії та роботи з гнівом:

Ритмічні твори допомагають екологічно прожити агресію та трансформувати її в активність.

• Антоніо Вівальді – Цикл «Пори року», особливо концерти «Літо» та «Зима»
• Йоганн Себастьян Бах – Концерт для двох скрипок ре мінор, BWV 1043
• Барабанні імпровізації та живі ритми латиноамериканських танців, як-от румба, маранта чи макарена, підвищують імпульсивність і дають необхідну розрядку.

​Для проживання суму та розвитку чутливості:

Музика епохи романтизму підкреслює виразність і допомагає відрефлексувати сум.

• Фридерик Шопен – Ноктюрн соль мінор
• Франц Шуберт – «Анданте» з Квартету
• Також твори Роберта Шумана, Ференца Ліста.

Ці композиції часто пробуджують індивідуалізм і здатність до глибокої емпатії, активізуючи почуття любові та симпатії.

​Для концентрації, продуктивності та здоров’я:

Ясна і структурована музика найкраще підходить для інтелектуальної праці.

• Вольфганг Амадей Моцарт – фортепіанні та симфонічні твори, камерні ансамблі – для зосередженості та внутрішнього діалогу
• Бела Барток – Соната для фортепіано та Квартет №5
• Йоганн Себастьян Бах – Концерт ре мінор для скрипки, BWV 1052 та Кантата Ich hatte viel Bekümmernis, BWV21
• Антон Брукнер – Меса ля мінор.

​Для покращення настрою та комунікації:

Якщо вам бракує відчуття близькості, тепла чи радості, зверніться до жанрів, що сприяють відкритості.

• Народні мелодії – вони дають коріння та відчуття єдності
• Джаз, блюз та реггі – розсіюють печаль і підвищують комунікабельність.

​Окреме місце в серці мають посідати твори українських композиторів – Мирослава Скорика, Станіслава Людкевича, Миколи Леонтовича, Олександра Кошиця. Їхня музика надає нам відчуття особливої ніжності, налаштовує на світлий лад і дарує справжню життєву наснагу.

Кожен із цих творів – це певний камертон. Головне – обрати своє, що відчиняє світ власних потреб саме сьогодні.

Як різні жанри впливають на людину – органна, оркестрова, вокальна, хорова музика, камерні ансамблі?

Тут треба нагадати, що музика може впливати як на душевний стан, так і на фізичне самопочуття. Людина являє собою унікальну систему коливальних рухів або вібрацій. Здорові органи та системи нашого організму відзначаються особливим поєднанням гармонійних коливань, як нот у музиці. У китайській медицині навіть використовують музику певних органів людини.

Взаємодія мелодії, ритму, динаміки в музичному творі відбувається органічно, і зміна хоча б одного з цих параметрів викликає зміну не лише у самому творі, а й у його впливі на людину.

Коротко про вплив жанрів і вибір репертуару (звичайно, це дуже спрощена схема впливів):

• органна музика – створює відчуття величі й духовного піднесення, добре для медитації та внутрішнього очищення;
• оркестрова – масштабна й багатоголосна, може надихати, активізувати або заспокоювати залежно від темпу й динаміки;
• вокальна – голос безпосередньо впливає на емоції, формує довіру й близькість, особливо через слова;
• хорова – дає відчуття єдності, колективної сили, гармонізує психіку, знімає напруження;
• камерна – інтимна й інтелектуальна, сприяє зосередженості та діалогу, створює атмосферу близького спілкування.

Як обирати репертуар під різні стани?

Музика діє як «емоційний інструмент»: заспокійлива – допомагає відновити баланс, стимулююча – додає сил і активності. Головне – слухати твори, які відповідають вашому теперішньому стану та потребі. Музична релаксація має сильний емоційний вплив і є популярною практикою в контексті музикотерапії. Одне з переваг використання музики у релаксаційних цілях полягає в тому, що вона майже завжди сприймається позитивно.

Чи можете пояснити з погляду психології, чому саме прослуховування музики наживо дає той досвід та ефект, який не дає слухання музики в запису?

Живе виконання музики створює унікальний психологічний ефект завдяки поєднанню емоційної присутності, соціальної взаємодії та фізіологічної реакції на атмосферу простору – це те, чого не може дати запис. У живому звучанні активуються механізми колективного переживання, синхронізації та тілесного резонансу, що підсилюють емоційний вплив музики.

Чи потрібні системні або серійні відвідування концертів, щоб відчути якийсь терапевтичний ефект, чи достатньо й разового досвіду?

Немає однозначної відповіді на це питання. Кожна людина має свій світ сприйняття та відображення. Важливою є усвідомлена праця. Прослуховування музичних творів не має передозування.

Зараз наука займається дослідженням на перетині чутливості до травми, усвідомленості, музики та екопсихології. Чому це важливо? Якщо ми дозволимо людині свідомо обирати свою музику, це також може допомогти їй виражати та регулювати власні емоції.

Є дослідження, проведене Мітчеллом і Макдональдом ще в 2006 році, в якому музика використовувалася, щоб полегшити фізичний біль. Згідно з результатами дослідження, контроль над музичним вибором був більш важливим фактором допомоги, ніж сама музична добірка. Усвідомлене слухання музики без відволікання дає потрібний ефект і результат.

У нещодавньому відео, знятому в Органному залі, ви казали про те, як важливо залучати дітей та підлітків до концертів живої музики. Як музика допомагає їм проживати емоції?

Для мене цінним є бути відкритою до надбань видатних педагогів і знавців. Одним із таких взірців є композитор та педагог Карл Орф, який створив концепцію музичного виховання дітей «Шульверк», що поширена у понад 40 країнах світу. Це музична педагогіка, яка базується на активній творчій діяльності, що приносить радість та задоволення. Велика увага в Орфа приділяється музично-ритмічному вихованню.

У своїй педагогічній праці я спостерігаю, як ритмічна, голосна музика дозволяє підліткам вивільняти свої емоції і знімати напругу, проживати дві кризи – вікову та травму війни. У мене на уроці є учні, які під час слухання проживають свої внутрішні процеси і досить часто простукують ритм, вивільняючи цю напругу.

Музикотерапія розглядається як засіб модифікації думок, емоцій і поведінки через структуровані музичні активності. Дослідження підтверджують, що структуровані музичні втручання здатні покращувати емоційний стан і навички подолання стресу. Наприклад, програма групового музикування з ударними інструментами для роботи з підлітковою агресією показала ефективність у розвитку навичок керування гнівом: через ритмічні вправи учасники навчалися розпізнавати «гарячі» і «холодні» думки та практикували більш конструктивні реакції.

Яку музику слухаєте ви, щоб відновитися і наповнитися?

Я дуже люблю класичну музику, інструментальну. У студентські роки зауважила, що виконання музичних творів симфонічним оркестром підвищує мою продуктивність і навіть підсилює працездатність. Сьогодні це музика – окрім духовної – різножанрова. Не слухаю лише heavy metal.

Підсумовуючи, хочу сказати, що музикотерапія ефективно сприяє розвитку емоційного інтелекту (через усвідомлення емоцій та емпатію) і саморегуляції (через тренування керування емоційним станом).

Музика, стимулюючи емоційну сферу, сприяє відновленню імунобіологічних процесів. Під час зниження емоційного тонусу чи негативних емоцій знижується імунітет людини, і вона частіше хворіє. Спеціально підібрана музика, дозовано, тренує емоційний світ і підсилює імунні процеси в організмі та веде до зниження захворюваності людини. Прослуховування медитаційної музики відновлює природне фізіологічне дихання.

Музику можна розглядати і як засіб для покращення емоційного фону в родині, який призводить до гармонізації взаємовідносин між її членами. Прослуховування концертів живої музики може стати однією з умов формування здорового способу життя.

Довідка. Сестра Христофора (Наталія Чава) – БПО у Згромадженні сестер милосердя Св. Вінкентія УГКЦ, капелан, педагог більше 27 років досвіду, психолог: сертифікована арттерапевтка, консультантка з військової психології, травмотерапевтка, кризова психологиня, фахівчиня з логотерапії, позитивної психотерапії, сімейна психологиня. Працює з ветеранами, членами їхніх родин, а також з темами професійного вигорання.

Взаємодія та досвід праці з людьми різних вікових груп від дошкільних установ, школа та батьківська громадськість та особи старшого віку від 60 років.

З часу масштабного воєнного лихоліття працює з ВПО різного віку, з вересня 2023 року як членкиня Львівського підрозділу ВГО МАПТЕ у проєкті роботи з дружинами полеглих воїнів, родинами військових у стані втрати, невизначеної втрати чи полону, а також дружин військових, що зараз на війні. Разом з командою фахівців проводить підтримуючі і групові зустрічі для кожної з цільових груп. Поряд із психологічною роботою активно займається волонтерською діяльністю.